p align="left">Існує ще одна небезпека поділу ігор, і це стосується більше дівчат. Говорять, що багато жінок відчувають страх перед технікою, але страх цей в більшості випадків родом з дитинства. Технічні навики проявляються у тих, хто грав в дитинстві в так звані маніпулятивні ігри, наприклад, в конструктор. До таких ігор можна віднести і роботу з інструментами, і також прагнення подивитись, що в іграшки всередині. Але схильність дівчат до таких ігор часто не заохочується. Коли дівчинка намагається розібрати іграшку, щоб дізнатись, як вона зроблена, то часто може почути докір: «Навіщо ти ломаєш іграшки, як хлопець?». Часто за таку цікавість дівчат просто карають. В результаті маніпулятивні схильності закріплюються в основному в хлопців. А в дівчаток, які дістали покарання в дитинстві за такі дії за технічну цікавість, на несвідомому рівні закріплюється страх перед всілякою технікою [28].

Але необхідно звернути увагу і на наступне:

Л.Павлова стверджує, що вже у віці 2,5-3 років можна зауважити різницю у використанні здавалось одних і тих же ігрових предметів. По-перше дівчата у 6 разів частіше звертаються до гри з ляльками. По-друге, хлопчики 2,5-3 років надають перевагу технічним іграшкам. Якщо у дівчинки зацікавлення лялькою проявляються в ігрових ситуаціях (прання, прибирання, приготування обіду), то в хлопчиків гра з лялькою розгортається у зв'язку з ситуаціями будівництва, транспортними «послугами». Наприклад хлопці будують будинки для ляльок, перевозять ляльок на машинах і їх майно [2].

Ігри дітей на одинці перш за все визначаються статтю. Хлопець стучить молотком, будує будинки, водить машину. Дівчинка прибирає в ляльковому будинку, лікує хворого медведика, вмовляє доньку бути слухняною [15].

При виборі іграшок дається в знаки статева приналежність дитини. Хлопчик частіше надає перевагу солдатикам, зброї, конструкторам, машинкам, а дівчинка - ляльці, посуду, меблям. Вибір іграшок добре демонструє, як розвивається статева ідентифікація. Якщо хлопчик постійно вибирає ляльку і меблі, то необхідно на це звернути увагу, і подивитись у чому справа. Якщо він наслідує старшу сестру, то слід зацікавити його іграшками для хлопців. Також слід вчинити і з дівчинкою, котра люблячи свого брата, освоїла лук і стріли [16].

За останніми результатами досліджень, проведених американським психологом Майклом Бейлі, було доведено, що сексуальна орієнтація чоловіка у великій мірі обумовлена генетично або є результатом виховання, і тому може проявлятись вже у ранньому дитинстві [19].

На аналізі наукової інформації можемо зробити висновок, що ще в ранньому дитинстві слід звертати увагу на іграшки, котрим надають перевагу діти і робити висновки гри за «хлопчачим» або «дівчачим» типом. Тим і унікальний і дивовижний цей вік, що ігрові сюжети породжує саме життя. Все може вирішити насичене навколишнє середовище, враження дитини і характер спілкування з дорослими - батьками в сім'ї , вихователями в дитячому садку.

3. Практичне дослідження взаємозв'язку між статевою ідентифікацією, акцентуаціями характеру, нейротизмом і видами іграшок дівчат юнацького віку

3.1 Опис методик та характеристика досліджуваних

Для дослідження статевої ідентифікації ми використовували такі методики: Характерологічний опитувальник К.Леонгарда, методика визначення типу темпераменту Г.Айзенка (EPI), опитувальник «маскулінність-фемінність С.Бем», малюнкова методика «Як Ви себе уявляєте?», анкету «Мої іграшки з дитинства».

Характерологічний опитувальник К.Леонгарда

Метою даного тесту є виявлення акцентуацій характеру. Опитувальник включає 88 питань, 10 шкал, які відповідають визначеним акцентуаціям характеру. Діагностуються гіпертимний, застрягаючий, емотивний, педантичний, тривожний, циклотимний, демонстративний, збудливий, дистимний, екзальтований типи:

Гіпертимний тип

Основна риса цього типу - постійне перебування в гарному настрої, навіть при відсутності зовнішніх причин. Такі люди енергійні, активні. Їм характерна непосидючість, часте коливання уваги, недисциплінованість і жага пригод. Легко адаптуються до нових умов. Комунікабельні, при цьому нерозбірливі у виборі нових знайомств. Дуже погано переносять самотність, поміркований режим, жорстку дисципліну, одноманітне оточення, монотонну справу, яка потребує ретельності, а також вимушене неробство. За таких умов, а також під час намагання оточуючих сповільнити їхню бурхливу енергію і підкорити своїй волі, вступають в конфлікти.

Застрягаючий тип

Цей тип особистості характеризується високою стійкістю афекту, довготривалістю емоційних переживань, надмірною образливістю. Варто лише згадати про заподіяне людині такого типу, як всі емоції оживають. Застрягання особливо яскраво виявляється тоді, коли торкаються егоїстичних інтересів акцентуанта. Образа особистих інтересів зазвичай ніколи не забувається. Тому цей тип людей часто називають злопам'ятними або мстивими.

Емотивний тип

Цей тип можна характеризувати двома словами: чутливий та вразливий. Звичайно людей цього типу називають м'якосердечними, чуйними, задушевними. Всі ці реакції яскраво виявляються у зовнішніх реакціях: міміці, жестах, плаксивості. Душевні потрясіння викликають в таких людей особливо глибокий слід і можуть спричинити депресію: чим сильніше переживання, Тим сильніше загальмована психічна діяльність та порушена емоційна сфера. В таких ситуаціях вони можуть перестати чинити опір. Однак загалом до депресії вони не схильні, і так само легко, як і суму, можуть піддатися і радості, яка захоплює їх більше, ніж інших людей.

Педантичний тип

Яскраво вираженими проявами людей цього типу є підвищена акуратність, тяга до порядку, нерішучість і обережність.

Приймаючи важливі рішення, вони постійно сумніваються, є нерішучими і надто схильними до самоаналізу. Перш ніж діяти, хочуть ще й раз переконатися, що кращого рішення знайти неможливо. Проте, вже прийняте рішення мають негайно виконати: чекати вони не вміють, виявляють нетерплячість. Їхня нерішучість часто приводить до гіперкомпенсації у вигляді несподіваної самовпевненості, безапеляційності, показової рішучості саме в тих ситуаціях, де потрібна обачливість. Вони вирізняються чіткістю,добросовісністю, грунтованістю, надійністю. Такі люди люблять свою справу, а іноді працюють в одному закладі практично все життя. Порушувати правила, закони норми поведінки їм не властиво.

Тривожний тип

Головною особливістю людей цього типу є підвищена тривожність, занепокоєння з приводу невдач, прояви негативних переживань за свою долю і долю близьких. При цьому об'єктивних причин для цього може і не бути або вони незначні. Такі люди відрізняються несміливістю, покірністю, приниженістю, невпевненістю і лякливістю. Іноді вони намагаються компенсувати свої тривоги самовпевненістю і навіть зухвалою поведінкою, однак їх неприродність відразу кидається у вічі.

Люди цього типу акцентуації ще в дитинстві були дуже боязкими: боялися заходити в темне приміщення, засинати в темноті, боялися собак, грози, нарешті інших людей та вчителів.

Циклотимний тип

Цей тип акцентуації найчастіше спостерігається у старшому підлітковому та юнацькому віці (13-21 років). Його особливістю є періодичні безпідставні коливання настрою і життєвого тонусу. У типових циклоїдів цикли зазвичай тривають два-три тижні. В період підйому характерними стають риси гіпертимного типу, в період спаду виникає депресія. У такому стані людина залишає попередні захоплення, зменшується апетит, в день настає сонливість, а в ночі - безсоння. Різко знижується працездатність, до всього втрачається інтерес, людина стає млявою, малорухливою, байдужою до всього, прагне самотності, уникає гучних компаній. Невдачі і дрібні прорахунки тяжко переживає. На зауваження та докори циклоїди можуть відповісти грубістю та гнівом, хоча в глибині душі вони ще більше удаються в тугу. В конфлікти при цьому вступають дуже рідко.

Циклоїди вразливі до докорінної зміни життєвих стереотипів (зміни місця проживання, навчання, втрати близьких, друзів).

Демонстративний тип

Провідна риса цього типу - безмежний егоцентризм, постійна потреба в увазі до своєї особи. Допускаються незадоволення або ненависть оточуючих до себе, але ні в якому разі байдужість. Вважається, що сутністю демонстративного типу є його аномальна здатність до витіснення та вибіркового сприймання інформації про себе і світ. Схвальна інформація зберігається і перебільшується; нейтральна або негативна - забувається.

Вони постійно намагаються привернути до себе увагу, бути в центрі уваги. Такі люди мають багату фантазію, в результаті чого світ прикрашають і не бачать таким, яким є насправді; вони не люблять обов'язків і проблем, проте дуже люблять керувати іншими; критичні зауваження ігнорують; власні помилки і невдачі не беруть до уваги.

Збудливий тип

Провідною рисою цього типу є схильність до дисфорії - пониженого настрою з роздратованістю, озлобленістю, імпульсивністю, нетерплячістю, дратівливістю, схильністю до агресії та тісно пов'язаною з цим ефективністю. Кидається у вічі нестриманість афекту: погрози, цинізм, жорстокі побої, байдужість до слабості і незахищеності супротивника. Такі особи часто вступають у суперечки, привід для якої може бути незначним, але завжди пов'язаний з обмеженням прав та інтересів збудливого типу. В області соціальної взаємодії їм при суща дуже низька терпимість. Оточуючий світ сприймається ними як джерело конфліктів: все навколо існує для того, щоб дратувати, заважати.

Дистимний тип

Цей тип є протилежністю гіпертимному. За натурою вони песимістичні, серйозні і більш зосереджені на негативному, ніж на позитивному. Серйозна налаштованість веде до формування серйозних етичних позицій. На першому плані в них тонкі, високі почуття, які несумісні з людським егоїзмом. Події, які їх глибоко зворушили, можуть призвести до депресії.

Дистими пасивні, їхня думка працює уповільнено. В товаристві вони майже не беруть участі у спілкуванні, лише рідко роблять зауваження після тривалої паузи. Ці люди виглядають дуже серйозними. Активність, а тим більше гіперактивність їм зовсім не властива.

Екзальтований тип

Цей тип можна назвати типом тривоги та щастя. Йому характерне різке мотивоване коливання настрою. Вони однаково легко приходять у захоплення від радісних подій, так і у відчай від сумних. Від радості до суму в них один крок. Екзальтовані люди реагують на життя бурхливіше ніж інші, при цьому темп наростання реакції та зовнішній вияв відрізняється великою інтенсивністю. Найменші переживання супроводжуються фізіологічними проявами: потовиділенням, тремтінням.

Екзальтація найчастіше мотивується тонкими, альтруїстичними спонуканнями і тісно пов'язана з емоціями.

Методика визначення типу темпераменту Г.Айзенка (EPI)

Методика містить 57 питань, 24 з яких виявляють екстраверсію-інтроверсію, 24 - нейротизм-емоційну стабільність. Ще 9 запитань складають шкалу брехні. Г.Айзенк розглядав вимірювані характеристики рисам темпераменту, які мають тісний зв'язок з фізіологічними особливостями людини. Шкали: екстраверсія-інтроверсія, нейротизму, брехні.

Основний зміст фактора екстраверсія-інтроверсія - це відкритість- замкнутість суб'єкта зовнішнім впливам.

Екстраверсія - це відкритість, комунікабельність, прагнення до контактів. Таким людям характерні тяга до нових вражень, підвищена імпульсивність, висока рухова і мовна активність, оптимізм.

Інтроверсія - це замкнутість, некомунікабельність. Таким людям характерна спрямованість на себе, загальмованість рухів і мови, переважно поганий настрій.

Нейротизм - це стабільність чи нестабільність нервової системи. Ця шкала відображає різні характеристики емоційної сфери: емоційну лабільність, чутливість і тривожність.

На основі цих факторів визначається тип особистості.

Група І (типовий екстраверт). Характеризується орієнтацією особистості на зовнішній світ. Цю групу людей характеризує товариськість, чуйність, невимушеність, життєрадісність, впевненість у собі, прагнення до лідерства. Вони, як правило, мають багато друзів, оптимістичну вдачу, доброзичливі, веселі, завдяки гнучкості своєї поведінки легко знаходять контакти з різними людьми, але іноді запальні та нестримані, імпульсивні.

Група ІІ (типовий інтроверт). Характеризується фіксацією інтересів особистості на явищах власного внутрішнього світу, який є для людей цієї групи найвищою цінністю. Такі люди спокійні, врівноважені, розсудливі, обачливі, контролюють свої вчинки, їх дії завжди продумані, раціональні. Вони не товариські, часто замкнуті, але миролюбні. Коло друзів у них невелике. Ці люди часто соціально пасивні, важко входять в колектив. Надають перевагу книжкам. Працювати з іншими людьми їм важко, це потребує дуже багато сил.

Група ІІІ (типовий невротик). Характеризується емоційно несталою сферою особистості, люди цієї групи вирізняються нестабільністю, легко збуджуються. Їм притаманні часта зміна настроїв, чутливість, примхливість, схильність до песимізму, нерішучість.

Також виділяють такі типи темпераментів: сангвінік, холерик, меланхолік, флегматик.

Сангвінік - відкритий, балакучий, простий, жвавий, безтурботний, ініціативний.

Холерик - дратівливий, агресивний, збудливий, людина настрою, оптимістичний, імпульсивний.

Меланхолік - тривожний, песимістичний, стриманий, неспокійний, образливий, некомунікабельний.

Флегматик - пасивний, старанний, вдумливий, надійний, розважливий, спокійний.

Опитувальник «Маскулінність-фемінність С.Бем»

Методика була запропонована Сандрою Бем (Sandra L. Bem, 1974) для діагностики психологічної статі й визначає ступінь андрогінності, маскулінності й фемінності особистості. Опитувальник містить 60 тверджень (якостей), на кожне з яких випробуваний відповідає «так» або «ні», оцінюючи тим самим наявність або відсутність у себе названих якостей. Опитувальник може застосовуватися й у формі експертного рейтингу. У такому випадку оцінка випробуваного по представлених якостях здійснюється компетентними суддями - людьми добре знаючими випробуваного (чоловік, дружина, батьки).

Психологічна стать

Кожна людина є власником безлічі психологічних рис характеру. Деякі риси є начебто «безстатевими», універсальними, а деякі риси традиційно зв'язуються з типово чоловічою або типово жіночою психологією. Деякі типові чоловічі або жіночі риси мають свої еволюційно-генетичні й фізіологічні підстави, передумови. Наприклад, рівень агресивності й домінантності (розглянуті як типово чоловічі риси), як виявилося, корелює з рівнем концентрації в індивідів чоловічих статевих гормонів - андрогенів. Інші риси формуються в процесі соціалізації, виховання й розвитку особистості. Не випадково ж існують соціальні стереотипи маскулінності й фемінності. Хоча щодо переваги, то придбання тих або інших типово чоловічих або типово жіночих психологічних рис відбувається в результаті спільного впливу обох груп факторів - біологічного й соціального порядку. У цьому контексті психологічна стать радикально відрізняється від статі біологічної. Зупинимося коротко на трьох основних поняттях, про які прийнято говорити у зв'язку з феноменом «психологічна стать» - маскулінність, фемінність, андрогінность.

Маскулінність

До типово чоловічих рис традиційно належать такі, як незалежність, наполегливість, домінантність, агресивність, схильність до ризику, самостійність, впевненість у собі. У спеціальних дослідженнях було встановлено (Christiansen К., Knussmann R., 1987), що генералізована спонтанна агресивність, а також сексуальна агресія корелюють із рівнем вмісту андрогенів (чоловічі статеві гормони) у сироватці крові. В іншому дослідженні на вибірці 191 чоловік було показано (Lau Sing, 1989), що маскулінних індивідів відрізняє більшу самоповагу в цілому, а також більше висока самооцінка в області академічних досягнень і власної зовнішності - фізичне Я.

Фемінність

До типово жіночих рис традиційно належать такі, як поступливість, м'якість, чутливість, сором'язливість, ніжність, сердечність, здатність до співчуття, співпереживанню й ін. Соціальні стереотипи фемінності менше стосуються рольових сторін особистості й успішності ділової кар'єри, але при цьому приділяють значну увагу емоційним аспектам.

Андрогінність

Відповідно до існуючих уявлень індивід не обов'язково є носієм чітко вираженої психологічної маскулінності або фемінності. В особистості можуть бути на паритетних засадах представлені істотні риси як маскулінного, так і фемінного типів. При цьому передбачається, що в андрогіна ці риси представлені гармонійно і взаємодоповнено. Вважається, що така гармонійна інтеграція маскулінних і фемінних рис підвищує адаптивні можливості андрогінного типу. При цьому більша м'якість, стійкість у соціальних контактах і відсутність різко виражених домінантно-агрессивних тенденцій у спілкуванні ніяк не пов'язані зі зниженням впевненості в собі, а напроти проявляються на тлі збереження високої самоповаги, впевненості в собі й самоприйняттям. У вже згадуваному вище дослідженні (Lau Sing, 1989) було показано, що адрогіни не уступають маскулінному типу ні за рівнем самоповаги в цілому, ні за рівнем самооцінок академічних досягнень і власної зовнішності (фізичне Я).

Малюнкова методика «Як Ви себе уявляєте?»

Це графічна проективна методика, в якій досліджуваному пропонується намалювати себе таким, яким він себе уявляє і відчуває. По тому, як намальован малюнок, можна зробити висновок про душевний стан людини, його уявленні про себе, о характерних особливостях особистості, в ролі якої психологічної статі вона себе уявляє.

Анкета «Іграшки з дитинства»

Анкета складалась з 16 питань, за допомогою яких визначалась стать, вік, освіта досліджуваних. А також якими іграшками в дитинстві вони бавились і яким надавали перевагу.

В нашому дослідженні взяли участь 42 дівчини, віком від 16 до 18 років, котрі навчаються на філософському факультеті ЛНУ ім.І.Франка м. Львова.

3.2 Результати дослідження та їх інтерпретація

Порівняння результатів дослідження було проведено за допомогою статистичних методів обробки даних. Для цього було використано такі критерії, як t-критерій Стьюдента (t-test, independent, by groups, так як досліджуваних взято з однієї генеральної сукуптності), коефіцієнт лінійної кореляції, а також факторний аналіз даних.

Перш ніж проводити порівняльну статистику усіх досліджуваних, було виділено такі групи:

? група дівчат, які в дитинстві надавали перевагу лялькам, і група дівчат які вибирали інші іграшки (машинки, конструктори);

? група дівчат з показниками результатів, що мають андрогінну психологічну стать, і група дівчат, психологічна стать яких наближуються до маскулінної і фемінної.

Порівняння за t-критерієм Стюдента проводилося у цих двох групах і показало, що у дівчат, які вибирали в дитинстві інші іграшки (машинки, конструктори), показники за збудливим типом акцентуації є вищим Zbc = 14,8421 ніж у дівчат, які надавали перевагу лялькам Zbc = 10,8261 (t= -3,04525 при p=0,004101) (дод. Б). Ці дані показують, що у дівчат, які бавились в дитинстві машинками, конструкторами найчастіше зустрічається збудливий тип акцентуації характеру (рис.1), тобто їм властива підвищена імпульсивність, надмірна активність, послаблений контроль над бажаннями і збудженням, дратливість. Вони постійно намагаються уникнути труднощів, часто гніваються. На вигляд - похмурі, в розмові обговорюють лише те, що «лежить» на поверхні, відповідають скуто. Їм характерна низька контактність в спілкуванні, сповільненість вербальних і невербальних реакцій. У емоційно-спокійному стані люди даного типу часто добросовісні, акуратні.

На мою думку це і пояснює те, чому дівчатка, зі збудливим типом акцентуації вибирають більш «хлопчачі іграшки», які приваблюють їх більше, тому їм і властиві такі риси як активність, схильність до агресії. Але може спостерігатись небезпека при виборі таких іграшок для дівчат зі збудливим типом, тому що вони можуть загострити негативні риси, спровокувати прояви агресії, грубості. Правильно підібрані іграшки, які розвивають позитивні якості дитини допоможуть вирішити багато проблем, так як іграшки та ігри - найефективніший засіб психологічної корекції в дітей. Ігрова терапія допомагає переживати емоції як позитивні так і негативні.

Рис. 1. Середні значення показників іграшок у досліджуваних групах: Гі-гіпертимний; За- застрягаючий; Ем- емотивний; Пе- педантичний; Тр- тривожний; Ци- циклотимний; Де- демонстративний; Зб- збудливий; Ди- дистимний; ЕК- екзальтований типи акцентуації.

У другій групі, яка була розподілена на основі психологічної статі (дод. В), показників істотного переважання акцентуацій характеру не виявилося, хоча вони очікувалися (рис. 2).

Рис. 2. Середні значення показників іграшок у досліджуваних групах: Гі-гіпертимний; За- застрягаючий; Ем- емотивний; Пе- педантичний; Тр- тривожний; Ци- циклотимний; Де- демонстративний; Зб- збудливий; Ди- дистимний; ЕК- екзальтований типи акцентуації

Рис. 3. Розподіл акцентуацій характеру в андрогінній групі: Гі-гіпертимний; За- застрягаючий; Ем- емотивний; Пе- педантичний; Тр- тривожний; Ци- циклотимний; Де- демонстративний; Зб- збудливий; Ди- дистимний; ЕК- екзальтований типи акцентуації.

Рис. 4. Розподіл акцентуацій характеру в маскулінно-фемінній групі: Гі-гіпертимний; За- застрягаючий; Ем- емотивний; Пе- педантичний; Тр- тривожний; Ци- циклотимний; Де- демонстративний; Зб- збудливий; Ди- дистимний; ЕК- екзальтований типи акцентуації

З двох діаграм видно, що розподіл акцентуацій характеру між андрогінними і маскулінними+фемінними є майже одинаковим (рис. 3, рис. 4).

Результати кроскореляційного аналізу

За допомогою коефіцієнта лінійної кореляції, було виміряно залежності між досліджуваними шкалами. Аналіз проводився на основі поділу на группу дівчат, які в дитинстві надавали перевагу лялькам, і групу дівчат які вибирали інші іграшки (машинки, конструктори) (дод. Д).

Ми виявили кореляційний зв'язок між наступними шкалами: гіпертимним типом акцентуації і екстраверсією-інтроверсією (r=0,39 при p<0,05), маскулінністю (r=0,47 при p<0,05) - прямий кореляційний зв'язок, тобто збільшення показників за гіпертимним типом акцентуації веде до збільшення усіх цих показників (рис. 5).

Це можна пояснити тим, що екстравертованість, риси маскулінності,а саме такі як: наполегливість, активність, схильність до ризику характерні для гіпертимного типу і її посилення призводить до зростання цих показників.

Рис. 5. Кореляційні зв'язки між показниками гіпертимності, екстраверсії та маскулінністю.

Також було виявлено кореляційні зв'язки між застрягаючим типом акцентуації та нейротизмом (r=0,34 при p<0,05), маскулінністю (r=0,32 при p<0,05) - прямий кореляційний зв'язок, тобто збільшення показників застрягаючого типу веде до збільшення усіх цих показників, та між застрягаючим типом акцентуації та типом психологічної статі (r= -0,33 при p<0,05) - зворотній кореляційний зв'язок, тобто збільшення показника застрягання веде до зменшення андрогінії і призводить до збільшення маскулінних рис (рис. 6).

Це можна пояснити тим, що високий рівень нейротизму і маскулінність властиві застрягаючому типу акцентуації характеру.

Рис. 6. Кореляційні зв'язки між показниками застрягання, нейротизмом, маскулінністю та андрогінією

Між показником емотивного типу і нейротизмом (r=0,48 при p<0,05), фемінністю (r=0,41 при p<0,05) є прямий кореляційний зв'язок (рис. 7).

Це можна пояснити тим, що емотивному типу акцентуації властивий високий рівень нейротизму, так як такі люди схильні до сильних переживань.

Рис. 7. Кореляційний зв'язок між показниками емотивності і нейротизмом

Між показником педантичного типу і нейротизмом (r=0,41 при p<0,05) виявлено прямий кореляційний зв'язок, тобто зростання показників педантичності приводить до зростання нейротизму, а між показником педантичного типу і екстравертністю-інтровертністю - звортній кореляційний зв'язок (рис. 8).

Це також пояснюється тим, що характерно для педантичного типу, тобто такі риси особистості як нетерплячість і нестриманість.

Рис. 8. Кореляційні зв'язки між показниками педантичності, нейротизмом, інтровертністю

Між показником тривожного типу і нейротизмом (r=0,52 при p<0,05) присутній прямий кореляційний зв'язок (рис. 9).

Так як головною особливістю людей з тривожним типом є занепокоєння з приводу невдач, підвищена тривожність. А те, шо зростання рівня нейротизму збільшує показники за тривожним типом, на мою думку, є закономірністю.

Рис. 9. Кореляційний зв'язок між показником тривожного типу акцентуації і рівнем нейротизму

Між показником циклотимного типу акцентуації характеру і нейротизмом (r=0,43 при p<0,05) спостерігається прямий кореляційний зв'язок (рис. 10).

Це може пояснюватись тим, що таким особистостям характерні безпідставні коливання настрою і життєвого тонусу. Дуже залежні від зовнішніх подій, змін (за К.Леонгардом).

Рис. 10. Кореляційний зв'язок між показниками циклотимного типу акцентуації, рівнем нейротизму

Між показником демонстративного типу акцентуації характеру і екстраверсією-інтраверсією (r=0,34 при p<0,05), маскулінністю (r=0,45 при p<0,05) присутній прямий кореляційний зв'язок (рис. 11).

Такий зв'язок можна пояснити тим, що екстравертованість властива демонстративному типу. А провідною рисою цього типу є егоцентризм, який характерний для маскулінної психологічної статі [10].

Рис. 11. Кореляційні зв'язки між показниками демонстративного типу акцентуації, екстраверсією, маскулінністю

Між показником збудливого типу акцентуації характеру і маскулінністю (r=0,39 при p<0,05) є прямий кореляційний зв'язок, який означає, що зростання збудливого типу приводить до зростання маскулінних рис (рис. 12).

Маскулінні риси властиві збудливому типу, наприклад, упевненість у собі, схильність до агресії, імпульсивність, нетерплячість.

Рис. 12. Кореляційний зв'язок між показниками збудливого типу акцентуації, маскулінністю

Між показником дистимного типу акцентуації характеру і екстравертністю-інтровертністю (r= -0,38 при p<0,05) існує зворотній кореляційний зв'язок, який означає, що збільшення показника дистимного типу приводить до зменшення екстравертності, тобто спричиняє появу інтровертованості (рис. 13).

Рис. 13. Кореляційний зв'язок між показниками дистимного типу акцентуації, екстравертованістю.

Між показником екзальтованого типу акцентуації характеру і нейротизмом (r=0,44 при p<0,05) спостерігається прямий кореляційний зв'язок, який означає, що зростання екзальтованого типу приводить до зростання рівня нейротизму (рис. 14).

Такий зв'язок пояснюється тим, що особи цього типу легко переходять у захоплення від радісних подій і у відчай - від сумних. Вони реагують на життєві події більш бурхливо чим всі інші типи акцентуацій характеру і тому у них наявний високий рівень нейротизму.

Рис. 14. Кореляційний зв'язок між показниками екзальтованого типу акцентуації, рівнем нейротизму

Результати факторного аналізу

В результаті аналізу було виділено 6 факторів, які пояснюють понад 70% розсіювання даних (дод. Е).

1-фактор - психічна якість, пов'язана з такими акцентуаціями характеру як гіпертимність, тобто збільшена потреба в будь-якій діяльності, особливо пов'язаної зі спілкуванням, і демонстративність, тобто потреба у постійній увазі до себе. Така психічна якість найбільш властива ірраціональним типам за типологією К.Юнга [37] і рухливому типу нервової системи за І.Павловим [24]. Люди, в яких ця психічна якість найбільш виражена, - в основному сангвініки. Вони дуже добре пристосовуються до різних нових ситуацій, а також у них присутня збільшена фізична рухливість тіла і в них існуює постійна потреба у русі. Цей фактор супроводжується вищими показниками шкали екстраверсії та маскулінності, нижчими - за шкалою дистимності. Фактор практично не впливає на вибір іграшок дівчатами у дитинстві.

2-фактор - пов'язаний з такими акцентуаціями характеру як тривожність і екзальтованість, а також нейротизм. Люди з тривожною акцентуацією характеру, відзначаються невпевненістю у собі, присутній компонент покірності, приниженості. Але можлива і зверхкомпенсація у вигляді самовпевненості або зухвалої поведінки, але така неприродність одразу кидається у вічі.

Екзальтований характер вважають характером «тривоги та щастя», супроводжується різкими коливаннями настрою. Такі люди реагують на життя дуже бурхливо, в порівнянні з іншими, вони однаково легко можуть перейти від радісних подій до сумних і навпаки. Вони дуже вразливі з приводу сумних подій. Жалість, співчуття здатні довести таку людину до відчаю.

В осіб з переважанням такої психічної якості як взаємозв'язку тривожності і екзальтованості і нейротизму, часто переважає відчуття внутрішнього занепокоєння, їм не рідко тяжко заснути, життя здається дуже важким. За типологією І.Павлова, в таких людей неврівноважений інертний тип нервової системи і найчастіше вони мають меланхолічний тип темпераменту. За шкалою сила-слабкість нервової системи в них виражена слабка нервова система [24]. За К.Юнгом, їх відносять до раціональному інтровертному емоційному типу [37].

Фактор супроводжується вищими показниками по шкалі педантичності, емотивності, циклотимності, збудливості та дистимності. Високі показники по 2 фактору більш притаманні дівчатам з меланхолічним або флегматичним типом темпераменту. Вплив фактора на вплив іграшок практично відсутній.

3-фактор - характеризує маскулінізацію особистості. Супроводжується вищими показниками по шкалам емотивності та нейротизму. Нижчими показниками по шкалі збудливості. В високому рівні показника за 3 фактором характерна більш чітка ідентифікація себе із жіночою статю в малюнку.

4-фактор - вибір іграшки. Дівчата, які в дитинстві надавали перевагу лялькам характеризуються вищими показниками емотивності, педантичності. Особи з емотивним типом - це чутливі і вразливі люди, відрізняються глибиною переживань у сфері тонких емоцій в духовному житті людини. Високі оцінки за педантичністю говорять про ригідність, інертність психічних процесів, про довге переживання травмуючих подій. Виявлено також нижчий рівень збудливості, екзальтованості, нейротизму. Ці особи частіше ідентифікують себе із жіночою статю у малюнку.

5-фактор - тип психологічної статі. Дівчата із вираженою маскулінністю характеризуються вищим рівнем застрягання, екстраверсії. Основна межею застрягаючого типу є надмірна стійкість афекту зі схильністю до формування надцінних ідей. На вибір типу іграшки та типу темпераменту суттєвого впливу не простежується.

6-фактор - самоідентифікація у малюнку. Особи, які ідентифікують себе із протилежною статю, мають вищий рівень педантизму, а також нижчий рівень емотивності, застрягання та дистимності. Це переважно особи з флегматичним або меланхолічним типом темпераменту.

В символіці і у графічні у графічній експресії малюнка проявляється несвідома реальність, яка визначає поведінку і самопочуття індивіда, яка сприймається ним, Але не завжди виражається вербально. Через малюнок відбувається ідентифікація себе як представника тієї чи іншої психологічної статі.

Висновки

Проблема статевої ідентифікації дівчат юнацького віку і факторів, які на неї впливають в сучасних умовах є надзвичайно значущою, насамперед, у зв'язку із зростаючими вимогами до формування активної, творчої особистості, здатної знайти своє місце в житті, самовизначитися та реалізувати себе, а також у зв'язку з необхідністю визначення духовного потенціалу юнаків, чиї цінності багато в чому є відображенням цінностей суспільства.

В даній роботі було розглянуто юнацький вік, який є сензетивним для становлення особистісної ідентичності, а також іграшки, як один із факторів впливу у дитинстві на формування самоідентифікації дівчини.
Психологічна стать - це сукупність сексуальної ідентичності, відчуття і усвідомлення своєї статевої приналежності: пов'язані з нею психосоціальні орієнтації (наприклад, потяг до протилежної статі) і соціосексуальні орієнтації, тобто інтерналізовану систему статевих ролей, в руслі яких індивід розрізняє критерії «чоловічності» і «жіночності», оцінюючи себе за цими критеріями, претендує на відповідну діяльність і соціальний статус [10].

Статева ідентифікація - це ототожнення себе з представниками визначеної статі, проявляється в єдності поведінки і самосвідомості індивіда, який відносить себе до конкретної статі і орієнтуєнтується на вимоги відповідної статевої ролі [11].

А.Бєлкін вважає, що «в нормі статева ідентифікація протікає природно і не потребує активності свідомості» [7,56]. Звідки можна підкреслити те, що необхідно забезпечити умови для нормального розвитку статевої ідентифікації.

Аналізуючи теорії гендерної ідентифікації можна зробити висновок, що на формування статевої ідентичності впливають і вродженні, генетично-обумовлені фактори і, ті які виробляються в процесі соціалізації.

Юнацька стадія статеворольової соціалізації виявляється вирішальною у формуванні гендерного типу особистості. Це обумовлюється тим, що в юнацький період формується зріла гендерна ідентичність як усвідомлення індивідом своєї статевої належності, як суб'єктивне осмислення, переживання статевої ролі, яке виявляється у єдності статевого усвідомлення та поведінки. На юнацький період припадає остаточне формування гендерної ідентичності [11].

Аналізуючи теоретичні дані можна зробити висновок, що іграшка - дуже важливий фактор в психічному розвитку особистості. Іграшки для дитини - це те середовище, яке дозволяє досліджувати навколишній світ, формувати і реалізувати свої творчі здібності, виражати свої почуття, вони вчать навикам спілкування і пізнання себе. В процесі гри відбувається засвоєння досвіду. Дитинство - дуже важливий період для дитини до виховних впливів.

Незважаючи на те, що у дівчат легше протікає процес статеворольової ідентифікації, їм важче визначитись в статеворольових перевагах. Причиною цього є те, що вони бачать складне життя своїх мам, до обов'язків дівчат належить допомога по господарству, а також їм не дозволяють стрибати, кричати, тому що це негарно робити дівчатам. Тому в дитинстві багато дівчат хотіли би бути хлопцями і в них спостерігається більше прагнення бавитись в «хлопчачі» ігри, ніж у хлопчиків в «дівчачі».

Вивченням проблеми впливу іграшок на психіку дитини, займались такі педагоги і психологи: Є.Коссаковська, Н.Крупська, Д.Менджерицька, В.Мухіна, Л.Павлова та інші. Проаналізувавши їх погляди можна зробити висновок, що дітям необхідно давати різні іграшки, але враховувати і те, що характер іграшок повинен змінюватись не тільки в залежності від віку дитини, він повинен змінюватись і на протязі дня в залежності від стану дитини і попередньої діяльності. Ще дуже важливо звертати увагу на те, яким іграшкам надає перевагу дитина, тому, що при виборі іграшок дається в знаки статева приналежність дитини.

Деякі батьки боячись, що бавлячись в «протилежні» ігри, їх дитина набуде рис поведінки протилежної статі. Такі побоювання не виправдовуються. Насправді необхідно звертати на те, які іграшки вибирає дитина, бо через них вона може виразити свою ідентифікацію, яка ще тільки починає формуватись і повністю ще не сформована.

Можна зауважити різницю використання одних і тих же ігрових предметів дівчатками і хлопчиками. Дівчатка можуть бавитись і іграми, які притаманні хлопцям, але частіше вони все ж звертаються до гри з ляльками.

Проведене дослідження було орієнтоване на психологічну корекцію вибору іграшок для дівчат в дитинстві.

Аналізуючи дані отримані в дослідженні можна зробити наступні висновки.

При порівнянні за t-критерієм Стюдента у групі дівчат, які в дитинстві вибирали машинки та конструктори показники за збудливим типом акцентуації є вищим ніж у дівчат, які надавали перевагу лялькам.

При порівнянні дівчат на основі результатів, що мають андрогінну психологічну стать, і групу дівчат, психологічна стать яких наближуються до маскулінної і фемінної, показників істотного переважання акцентуацій характеру не виявилось.

За результатами кроскореляційного аналізу було виявлено, що зростання показників гіпертимності веде до зростання показників екстраверсії та маскулінності.

Зростання показників застрягаючого типу акцентуації характеру призводить до зростання показників нейротизму, маскулінності і зменшення андрогінності.

Зростання показників педантичного типу призводить до збільшення нейротизму і зменшенню інтроверсії.

Зростання показників емотивного, тривожного, циклотимного та екзальтованого типу акцентуацій характеру веде до зростання нейротизму.

Зростання показників демонстративності призводить до зростання показників екстраверсії і маскулінності.

Зростання показників збудливого типу веде до зростання показників маскулінності.

Зростання показників дистимного типу веде до зростання екстраверсії.

Перша гіпотеза стверджувала, що у дівчат, які в дитинстві надавали перевагу іграм з ляльками формується вища ступінь фемінності у порівнянні з дівчатами, які вибирали ігри з іншими забавками. Тобто що ляльки впливають на формування фемінності. Ця гіпотеза не підтвердилася.

Наступна гіпотеза припускала, що у дівчат, які в дитинстві надавали перевагу іграм з ляльками і м'якими іграшками , проявляється нижчий рівень нейротизму. За результатами факторного аналізу ця гіпотеза підтвердилась.

Третя гіпотеза припускала, що у дівчат, які в дитинстві надавали перевагу лялькам переважає емотивний, педантичний тип акцентуації. Гіпотеза висувалася на основі того, що для дівчат, яким подобається бавитись ляльками характерні такі риси особистості, які характерні для емотивного, тобто чутливість і вразливість, а також м'якосердечність, чуйність, задушевність, а також для педантичного, яскраво вираженими проявами людей цього типу є підвищена акуратність, тяга до порядку, нерішучість і обережність, типу акцентуацій характеру. На основі факторного аналізу ця гіпотеза підтвердилась.

Остання гіпотеза припускала, що у дівчат, які в дитинстві вибирали ігри з ляльками, а також з машинками, конструктором, формується андрогінність. Гіпотеза висувалася на основі того, що андрогінні дівчатка бавляться іграми для дівчат і для хлопців. Ця гіпотеза не підтвердилась.

Страницы: 1, 2