рефераты курсовые

Основи психолого-управлінського консультування

Основи психолого-управлінського консультування

Министерство науки и образования Украины

Краматорский экономико-гуманитарный институт

Кафедра психологии

Контрольная работа

По дисциплине «Психология управления»

На тему:

«Основы психолого-управленческого консультирования»

Выполнила:

Студентка 3 курса

Пс - 07 - 1Д

Ткаченко Анастасия

Краматорск, 2009

1. Становлення і сучасний стан управлінського консультування

Управлінське консультування виникає разом із науковим управлінням, яке зароджується у період стрімкого розвитку промислових підприємств наприкінці ХІХ століття.

У становленні управлінського консультування вирізняється кілька етапів, які характеризуються такими особливостями:

1. Впровадження окремих елементів наукового управління та консультування - друга половина ХІХ століття. Увага зосереджується на питаннях ефективності роботи підприємств.

2. Розширення сфер консультування на основі загальної теорії управління. - початок ХХ століття.. Відкриваються спеціальні консультативні фірми, приділяється значна увага консультуванню з проблем управління людськими ресурсами.

3. Виникнення й удосконалення систем управлінського консультування як спеціалізованого виду професійної діяльності - від середини 40-х рр. - по теперішній час. Значно зростають консультативні фірми, розширюються та диференціюються їх послуги, глобалізується їх діяльність.

У більшості країн Західної Європи професійні центри управлінського консультування відкривалися з кінця 60-х років. У країнах колишнього Радянського Союзу організаційне консультування виникає з початку 90-х років у Прибалтиці. У 1990 році створенні Російська асоціація управлінських консультантів та Асоціація консультантів з управління і організаційного розвитку.

Російськими вченими підготовлено ряд праць з проблеми психолого-управлінського консультування (Т.Ю. Базаров, О.К. Соловйова, М.К Тутушкіна).

В Україні за останні п'ять років з'явився певний досвід створення та діяльності психолого-управлінських консультативних фірм, які вирішують конкретні психологічні завдання здебільшого в управлінні організаціями, що працюють у сфері бізнесу.

Психолого-управлінське консультування в межах реалізації гуманістичного підходу в управлінні досліджується у лабораторії організаційної психології при інституті психології ім. Г.С. Костюка (м. Київ) під керівництвом Л.М. Карамушки.

2. Консультативна діяльність психолога в організації

Консультування відзначається тим, що спеціаліст-консультант надає допомогу у виявленні проблем, їх аналізі, сприяє виконанню прийнятих рішень, але сам рішень не приймає і не відповідає безпосередньо за виконання задачі. Консультування включає елементі діагностики, експертизи, навчання, але найважливішим його задачами є самовизначення клієнта щодо прийняття рішення, формування готовності до його реалізаціях.

Консультуванням вважають будь-яку форму надання допомоги щодо змісту, процесу або структури задачі або серії задач, при якій консультант сам не відповідає за виконання завдання, але допомагає тим людям, які відповідають за це.

У роботі кожної організації, підприємства, установи іноді виникають складні проблеми найрізноманітнішого змісту та характеру. Працівники, відповідальні за їх вирішення, не завжди чітко і однозначно можуть запропонувати шлях виходу зі скрутної ситуації. Наприклад, на сьогоднішній день такими проблемами є: вибір стратегії розвитку організації; забезпечення нововведень; обґрунтування особливостей роботи підприємств-банкротів; проведення страйків; розв'язання конфлікту акціонування; впровадження стратегій навчання персоналу організаціях; обґрунтування змісту та цінностей ділової культури тощо. В таких випадках організація зацікавлена в отриманні кваліфікованої консультації фахівців різних спеціальностей (юристів, економістів, соціологів, психологів тощо).

Усі випадки надання консультації організаціям на Заході прийнято називати консультування з проблем розвитку організацій.

Враховуючи весь спектр проблем, над якими працює психолог-консультант в організації, Кабаченко Т.С. говорить про консультування як напрям психологічного забезпечення управління лядськими ресурсами і вирізняє у ньому власне управлінське консультування та індивідуально-психологічне консультування персоналу організації.

Н.М. Карамушка позначає консультативний напрям діяльності психолога в організації терміном «психолого-управлінське консультування», розкриваючи його як вище на межі між управлінським та психологічним консультуванням, що має ознаки як першого, так і другого, але при цьому набуває специфічних якостей.

Таким чином, враховуючи думку провідних спеціалістів з питань психології управління, можна зробити висновок, що консультативна робота психолога в організації включає:

1. Психологічний аспект управлінського консультування, яке займається проблемами управління і ведеться переважно з керівниками;

2. Власне психологічне консультування всіх працівників (керівника та підлеглих) щодо особистісних проблем, пов'язаних із сімейними відносинами, віковими особливостями та кризами, труднощами спілкування, самовдосконалення і саморозвитку тощо


© 2010 Рефераты