а результатами кореляційного аналізу даних (методом Спірмена) було охарактеризовано структуру взаємозвязків між 23 дослідженими показниками, що корелюють між собою. Здійснення кореляційного аналізу дозволило виділити вужчий набір значущих змінних, які більшою або меншою мірою впливають на рівень показників конфліктності молодших школярів. Визначення ж більш суттєвих характеристик і факторів потребувало поглибленого аналізу - і не лише досліджених показників, а й структури конфліктної поведінки.

У звґязку з цим нами були ретельно проаналізовані показники конфліктності в підгрупах І, ІІ, ІІІ і ІV дітей молодшого шкільного віку. [Див. Додаток 4, 5] Традиційно виділяють три рівні конфліктності за тестом Басса - Даркі: низький, середній і високий. Однак більш глибокий аналіз отриманих даних дозволив встановити, що серед досліджуваних молодших школярів з високим рівнем конфліктності та схильності до провокування конфліктних ситуацій досить чітко виділяється група дітей, у яких показники конфліктності (за тестом Басса - Даркі) [Див. Додаток 1] досягають 80-100% -го рівня, тобто досить чітко визначилися дві підгрупи - з високим і з дуже високим рівнем конфліктності. В подальшому нами аналізувались три групи досліджуваних молодших школярів: діти з середнім, високим і дуже високим рівнем конфліктності.

З метою виявлення статистично достовірних взаємозвязків між 23 корелюючими показниками був застосований метод кластерного аналізу. Якісний аналіз усіх одержаних кластерграм дозволив виявити тенденцію: якщо в молодших школярів із середнім рівнем конфліктності (за тестом Басса - Даркі) схильність до конфліктних ситуацій найтісніше повязана з показниками індивідуально-особистісного розвитку (емоційна нестабільність, самооцінка, рівень домагань, рівень розвитку логічного мислення, успішність навчання, здатність прогнозувати наслідки своєї поведінки, екстраверсія), то у молодших школярів з високим рівнем конфліктності, схильність до провокування або у участі у конфліктних ситуаціях більш повязані із соціально-психологічними чинниками (загальна інтернальність, самоконтроль, моральні уявлення, соціальна взаємодія, характер емоційного клімату в сімґї, склад сімґї). Здійснення факторного аналізу методом головних компонентів та методом головних осей дозволило уточнити досліджувані внутрішні взаємозвґязки між показниками, а також визначити їх прогностичну значущість щодо їх впливу на зростання рівня конфліктності дітей молодшого шкільного віку.

На основі кореляційного, кластерного і факторного аналізу був виділений комплекс показників, які мають найбільш значущий вплив на рівень схильності до конфліктів дітей молодшого шкільного віку. Результати дослідження свідчать, що на формування й закріплення конфліктних форм реагування молодших школярів суттєво впливають специфічні властивості. Це характеристики спрямованості і самосвідомості особистості, а також індивідуально-психологічні передумови функціонування особистості та соціально-психологічні передумови реалізації cпрямованості особистості молодших школярів, схильних до конфліктної поведінки. Зазначені показники були включені до психологічного симптомокомплексу, котрий являє собою сукупність індивідуально-особистісних та соціально-психологічних характеристик дітей даної вікової групи, що є детермінантами їх конфліктогенних проявів (рис.1).

Рисунок 1. Структура і зміст психологічного симптомокомплексу особливостей молодших школярів, схильних до конфліктних реакцій

Одержані емпіричні дані дають підстави вважати, що своєчасне виявлення в молодшого школяра особливостей, наявних в описаному симптомокомплексі, надасть змогу прогнозувати виникнення в нього схильності до створення конфліктних ситуацій у класі або участі у них, а здійснення цілеспрямованого корекційного впливу на структурні компоненти визначеного симптомокомплексу дозволить знизити кількість та гостроту конфліктів у шкільному колективі.

2.2 Шляхи психологічної корекції схильності до конфліктних реакцій молодших школярів
Проаналізувавши, з урахуванням результатів проведеного психодіагностичного дослідження, основні причини і фактори, що сприяють виникненню схильності до конфліктних ситуацій у дітей молодшого шкільного віку, можна розробити програму психологічного тренінгу корекції конфліктної поведінки для учнів других-третіх класів. Розробляючи цю програму, перш за все потрібно керуватися такими основними принципами: принцип комплексного підходу до психокорекційної діяльності; принцип здійснення корекції в діяльності, у контексті соціальної взаємодії; принцип нормативності розвитку, що передбачає постійне порівняння індивідуальних властивостей дітей з віковою нормою та врахування закономірностей вікового розвитку; випередження у корекційній роботі, тобто врахування зони найближчого розвитку; принцип системності у розвитку психічної діяльності (відповідно і корекція схильності до конфліктів дітей повинна здійснюватися системно); принцип врахування провідного виду діяльності (для молодших школярів це навчання, тому ігрові вправи, які можуть використовуватися, повинні мати навчальний характер).

Основними завданнями тренінгу повинні стати: навчання дітей конструктивних форм поведінки, формування навичок самоконтролю та саморегуляції своїх емоційних станів, зняття надмірного напруження і тривожності, розширення спектру емоційного реагування та умінь конструктивної соціальної взаємодії. Тренінг повинен будуватися на використанні активних (оволодіння техніками ауторелаксації і саморегуляції для стримання і зняття імпульсів, які приводять до виникнення конфліктних ситуацій, використання рухливих ігор і вправ), когнітивних (формування у дітей здатності до аналізу ситуації, своїх переживань, до логічного пошуку шляхів розвґязання конфліктів неагресивними методами) та поведінкових, або біхевіоральних (рольове розігрування критичних життєвих ситуацій, навчання дітей конструктивних форм поведінки, альтернативних конфліктам) способів корекції. Така побудова тренінгу обумовлює і вибір методів роботи: бесіди, етюди, рольове програвання моделей бажаної поведінки в різних життєвих ситуаціях, фізичні вправи та рухливі ігри, образотворча діяльність, техніки ауторелаксації.

Висновки
1. Аналіз наукової літератури з проблем агресії і агресивності свідчить про існування низки факторів, які впливають на формування агресивних форм реагування в молодших школярів. Серед підходів до пояснення природи агресії виокремлюються біологічні, фізіологічні, психологічні, соціальні. Велику увагу дослідники приділяють ситуаційним факторам.

2. Теоретичний аналіз проблеми дав підстави припустити, що для дітей молодшого шкільного віку, схильних до агресивних форм реагування, характерна сукупність специфічних особливостей, придатних до обґєднання у відповідний симптомокомплекс, а спеціально організована робота у рамках психокорекційного тренінгу, орієнтованого на структурні елементи означеного симптомокомплексу, дозволить коригувати агресивну поведінку молодших школярів.

3. Враховуючи основні теоретичні підходи до проблеми агресії, ми розробили психодіагностичний комплекс для вивчення особливостей агресивності та повязаних з нею параметрів. Застосування цього комплексу дозволило дослідити і проаналізувати основні характеристики, властиві дітям з високим рівнем агресивності.

4. За допомогою кореляційного, кластерного і факторного аналізу були виділені найбільш значущі параметри, повязані з агресивністю. Це дозволило розкрити зміст симптомокомплексу особливостей молодших школярів, схильних до агресивних реакцій. Він являє собою сукупність характеристик спрямованості й самосвідомості особистості (зокрема, низький рівень сформованості моральних уявлень, неадекватні самооцінка і рівень домагань), індивідуально-психологічні передумови функціонування особистості (а саме: емоційна нестабільність, високий рівень особистісної тривожності, низький рівень розвитку логічного інтелекту, несформованість навичок самоконтролю поведінки та функцій прогнозування її наслідків) та соціально-психологічні передумови реалізації спрямованості особистості (зокрема, несприятливий емоційний мікроклімат в сімґї, порушення функцій соціальної взаємодії, специфічний характер статусу дитини у колективі однолітків, загальний низький рівень соціальної адаптації).

5. Здійснення психокорекційної роботи шляхом психологічного впливу на окремі складові симптомокомплексу особливостей молодших школярів, схильних до агресивних реакцій, дозволило вірогідно покращити значення показників фізичної, непрямої, вербальної та загальної агресивності, самоконтролю та прогнозу наслідків своєї поведінки.

6. Узагальнення результатів дослідження дозволило розробити рекомендації щодо организації системи психопрофілактичних заходів, котрі мають здійснюватись водночас у трьох напрямках: робота зі школярами, з їх батьками і з педагогами.

Слід зазначити, що психокорекційна робота в рамках тренінгової групи не знімає дії таких факторів, як моральний і психологічний клімат в сімї, система шкільного і сімейного виховання, фізичні та соціально-психологічні умови мікросередовища. Тому перспективним напрямом дослідження є розробка цілісної системи психологічної роботи з профілактики та корекції особистісних відхилень, яка б охоплювала всіх учасників навчально-виховного процесу.

Додатки
1. Оцінка форм конфліктної поведінки (модифікований варіант Басса - Дарки)

Процедура тестування.

З молодшими школярами тест проводиться індивідуально або маленькими групами

Тестовий матеріал

Якщо я розлючуся, то мені хочеться вдарити когось.

Я ніколи не буваю настільки сердитим, щоб кидатися предметами.

Я легко дратуюся, але швидко заспокоююся.

Якщо мене не попросять по-гарному, я не виконаю прохання.

Мені здається, що до мене бувають часто несправедливі.

Я не люблю коли про мене говорять щось у мене за спиною.

Я не можу удержатися від суперечки, якщо друзі не згодні із мною.

Якщо мені траплялося обдурити когось, я відчував (ла) болісні каяття совісті.

Мені здається, що я не здатний ударити людину.

Коли я дратуюся, то хлопаю дверима.

Іноді люди дратують мене просто своєю присутністю.

Якщо мені не подобається встановлене правило, мені хочеться його порушити.

Іноді мене гризе заздрість, хоча я цього не показую.

Я думаю, що багатьом дітям з нашого класу я не подобаюсь.

Я вимагаю, щоб люди поважали мої права.

Іноді мені на розум приходять думки, яких я соромлюся.

Я знаю людей, які здатні довести мене до бійки.

Іноді я виражаю гнів тим, що стукаю кулаком по столу.

Я часто почуваю себе як порохова бочка, готова вибухнути.

Якщо хтось вдає із себе "головного", я завжди поступаю йому всупереч.

Немає людей, яких я по-справжньому ненавидів би.

Напевно, є досить багато однолітків, які мені заздрять.

Навіть якщо я злюся, я ніколи не кричу.

Школярі, які не хочуть вчитися, повинні відчувати почуття провини.

Я рідко даю здачі, навіть якщо хтось ударить мене.

Я можу згадати випадок, коли був таким злим, що брав перший предмет, що попався, і ламав його.

Я буваю грубуватий стосовно школярів, які мені не подобаються.

Коли із мною розмовляють командним тоном, мені нічого не хочеться робити.

Звичайно я намагаюся приховувати погане ставлення до однолітків.

Іноді мені здається, що наді мною сміються.

Якщо хтось дратує мене, я готовий сказати все, що я про нього думаю.

Мене гнітить те, що я мало слухаюсь своїх батьків.

Якщо хтось першим ударить мене, я не відповім йому.

У суперечці я часто підвищую голос.

Я не дратуюся через дріб'язки.

Коли хтось вдає із себе "головного", я роблю все, щоб він не зазнавався.

Я не завжди одержую те хороше, на що, як мені здається, заслуговую.

У мене немає ворогів, які хотіли б мені нашкодити.

Я часто погрожую однокласникам, хоча й не збираюся приводити погрози у виконання.

Я роблю багато такого, про що згодом жалую.

Ключ до тесту

1.	Фізична агресія	1	-9	17	-25	-33
2.	Непряма агресія	-2	10	18	26	34
3.	Дратівливість	3	11	19	27	-35
4.	Негативізм	4	12	20	28	36
5.	Уразливість	5	13	-21	29	37
6.	Підозрілість	6	14	22	30	-38
7.	Вербальна агресія	7	15	-23	31	39
8.	Почуття провини	8	16	24	32	40

2. Експрес-діагностика поведінкового стилю в конфліктній ситуації

Інструкція до тесту

Відповідайте на запропоновані нижче питання, оцінивши, наскільки властиво вам те або інше поводження в конфліктній ситуації:

часто - 3 бали,

час від часу - 2,рідко - 1 бал.

Тестовий матеріал

Погрожую або б'юся.

Намагаюся прийняти точку зору супротивника, поважаю її, як і свою.

Шукаю компроміс.

Допускаю, що не правий, навіть якщо не можу повірити в це остаточно.

Уникаю супротивника.

Бажаю будь-що домогтися своїх цілей.

Намагаюся з'ясувати, із чим я згодний, а із чим - категорично ні.

Іду на компроміс.

Здаюся.

Міняю тему.

Повторюю те саме, поки не доможуся свого.

Намагаюся знайти джерело конфлікту, зрозуміти, із чого все почалося.

Трошки уступаю й підштовхую тим самим до поступок іншу сторону.

Пропоную мир.

Намагаюся звернути все в жарт.

Ключ до тесту

А (1, 6,11); Б (2, 7,12); В (3, 8, 13); Г (4, 9, 14); Д (5, 10, 15).

Інтерпретація результатів тесту

А - твердий стиль вирішення конфліктів. Такі люди до останнього стоять на своєму, захищаючи свою позицію, і будь-що-будь намагаються виграти. Впевнені, що завжди праві.

Б - примиренський стиль. Орієнтований на “згладжування кутів" з урахуванням того, що завжди можна домовитися, на пошук альтернативи й рішення, що здатне задовольнити обидві сторони.

У - компромісний стиль. Із самого початку розбіжності простежується установка на компроміс.

Г - м'який стиль. Проявляється в готовності встати на точку зору супротивника й відмовитися від своєї позиції.

Д - уходящий. Цей стиль орієнтований на відхід від конфлікту. Люди даного типу намагаються не загострювати ситуацію, не доводити конфлікт до відкритого зіткнення.

3. Визначення домінуючого типу темпераменту (О. Бєлов)

Призначення тесту

Особи із чітко вираженими властивостями, що відносяться тільки до одного типу темпераменту, зустрічаються порівняно рідко. Набагато частіше людям властиві змішані типи темпераменту, що характеризуються наявністю властивостей, характерних для різних типів темпераменту з перевагою одного з них.

Методика Бєлова служить для визначення домінуючого типу темпераменту й виявлення представленості в ньому властивостей інших типів. Випробуваному послідовно пред'являються чотири картки, на кожній з яких написане по 20 властивостей, характерних для представників кожного типу темпераменту.

Інструкція до тесту

Уважно прочитай перелік якостей і постав знак (+), якщо вважаєш, що ця якість тобі притаманна, і знак (-) - якщо вона, на твою думку відсутня. Якщо сумніваєшься не став нічого. Якщо молодшому школяру важко зрозуміти суть завдання, або важко визначити приналежність до тієї або іншої якості, в цьому випадку доцільно застосувати в цьому тесті опитування батьків, бесіди з вчителями.

Тестовий матеріал

1. Блок

Непосидючість, метушливість.

Невитриманість, запальність.

Нетерплячість

Різкість і прямолінійність у відносинах.

Рішучість і ініціативність.

Впертість.

Спритність у суперечці.

Неритмічність у навчанні.

Схильність до ризику.

Незлопам'ятність, неуразливість.

Швидкість і пристрасність мови.

Неврівноваженість і схильність до гарячності.

Нетерпимість до недоліків.

Агресивність забіяки.

Виразність міміки.

Здатність швидко діяти й вирішувати.

Безустанне прагнення до нового.

Володіння різкими, рвучкими рухами.

Наполегливість у досягненні поставленої мети.

Схильність до різкої зміни настрою.

2. Блок

Життєрадісність.

Енергійність і діловитість.

Недоведення початої справи до кінця.

Схильність переоцінювати себе.

Здатність швидко схоплювати нове.

Нестійкість в інтересах і схильностях.

Легке переживання невдачі й неприємностей.

Легке пристосування до різних обставин.

Захопленість будь-якою справою.

Швидке остигання, коли справа перестає цікавити.

Швидке включення в нову роботу й перемикання з одного виду роботи на іншій.

Тяжіння одноманітною, буденною, кропіткою роботою.

Товариськість і чуйність, не скутість у спілкуванні з іншими дітьми.

Витривалість і працездатність.

Голосна, швидка, виразна мова.

Збереження самовладання в несподіваній, складній ситуації.

Володіння завжди добрим настроєм.

Швидке засипання й пробудження.

Часта незібраність, поспішність у рішеннях.

Схильність іноді сковзати по поверхні, відволікаючись.

3. Блок

Спокій і холоднокровність.

Послідовність і докладність у справах.

Обережність і розважливість.

Уміння чекати.

Мовчазність, небажання розмовляти по дрібницях.

Володіння спокійною, рівномірною мовою, без різко виражених емоцій, жестикуляцій і міміки.

Стриманість і терплячість.

Доведення початої справи до кінця.

Уміння застосовувати свої сили в справу (не розтрачувати їх по дрібницях).

Строге притримування виробленого розпорядку життя, системи в навчанні.

Легке стримування поривів.

Не велике сприйняття схвалення й осудження.

Незлобивість, прояв поблажливого відношення до колкостів у свою адресу.

Сталість у своїх відносинах і інтересах.

Повільне залучення в навчання й перемикання з одного виду діяльності на іншу.

Рівність у відношенні з усіма.

Акуратність і порядок у всьому.

Важке пристосування до нової обстановки.

Володіння витримкою.

Поступове сходження з новими людьми.

4. Блок

Незручність і сором'язливість.

Розгубленість у новій обстановці.

Важкість у встановленні контактів з незнайомими людьми.

Невір'я у свої сили.

Легке перенесення самітності.

Почуття пригніченості й розгубленості при невдачах.

Схильність іти в себе.

Швидка стомлюваність.

Володіння тихою мовою, що іноді знижується до шепоту.

Мимовільне пристосування до характеру співрозмовника.

Вразливість до слізливості.

Надзвичайна сприйнятливість до схвалення й осудження.

Пред'явлення високих вимог до себе й навколишніх.

Схильність до підозрілості, помисливості.

Безтурботна чутливість і легка ранимість.

Надмірна уразливість.

Скритність і нетовариськість, небажання ділитися своїми думками.

Малоактивність і боязкість.

Покірливість і покірність.

Прагнення викликати співчуття й допомогу навколишніх.

Обробка результатів тесту

Підрахувати кількість плюсів по кожній картці окремо.

Обчислити відсоток позитивних відповідей по кожному типу темпераменту:

Х = (А1/А) * 100%; З = (А2/А) * 100%;

Ф = (А3/А) * 100%; М = (А4/А) * 100%; де

X, З, Ф, М - типи темпераменту;

A1, A2, A3, A4 - число позитивних відповідей по картках відповідного блоку;

А - загальне число позитивних відповідей по чотирьох картках.

У кінцевому виді "формула темпераменту" здобуває, наприклад, такий вид:

Т = 35%Х + 30%З + 14%Ф + 21%М;

Це значить, що даний темперамент на 35% - холеричний, 30% - сангвінічний, 14% - флегматичний і 21% - меланхолійний.

Якщо відносний результат числа позитивних відповідей по якомусь типу становить 40% і вище, виходить, даний тип темпераменту домінуючий.

Якщо цей результат становить 30-39%, то якості даного типу виражені досить яскраво.

Якщо результат 20-29%, то середньо виражені.

При результаті 10-19% можна стверджувати, що риси цього типу темпераменту виражені в малому ступені.

Список учасників експерименту.

Алексєєв Олег.

Баранова Юля.

Юондарук Оксана.

Бичина Христина.

Веселов Денис.

Голубенко Сергій

Грязев Дмитро.

Давлетов Артем.

Демнтьэв Сергій.

Димарчук Олена.

Єлисєєв Сергій.

Єрошенко Олена.

Закиєва Роза.

Зубкова Аня.

Кропов Михайло.

Кашменська Даша.

Ковальчук Тетяна.

Конторук Іван.

Корепанова Алена.

Корота Юля.

Криницька Ліза.

Курбатова Валя.

Ляліна Катерина.

Мартяшева Катерина.

Мартяшева Настя.

Матвійчук Андрій.

Михайленко Кирило.

Михайленко Марія.

Молокотина Марія

Назаров Олег.

Наконечна Свєта.

Наришкіна Олена.

Нікітін Кирило.

Овчинніков Максим.

Ознобіхіна Юлія.

Осипов Іван.

Охмак Яна.

Патракова Даша.

Петров Ігор.

Потапов Антон.

Прокопчук Тетяна.

Савина Настя.

Савух Катерина.

Саламатова Юлія.

Сахно Алла.

Семенова Катерина.

Сердюк Артем.

Соловйов Дмитро.

Суренков Кирило.

Трефилов Костянтин.

Трубинов Дмитро.

Ульбенко Ігор.

Уфимцева Катерина.

Федорова Тетяна.

Четвертков Станіслав.

Чураков Олександр.

Шило Юля.

Юрлов Іван.

Юсупова Олена.

5. Зведена відомість констатуючого експерименту.

Схильність до конфлікту.	Агресивність.	Уразливість.	Пошук винного в конфліктній ситуації.	Стратегії поведінки у конфліктній ситуації.
1. +	+	+	-	Агресія.
2. -	-	-	?	Поступливість.
3. +	+	+	-	Уникання
4.?	-	-	-	Уникання
5.?	+	?	+	Компроміс.
6.?	+	+	-	Уникання
7.?	+	+	-	Уникання
8. -	-	+	-	Компроміс.
9. +	+	?	+	Агресія.
10.?	+	+	?	Співробітництво.
11.?	+	+	?	Співробітництво.
12.?	+	+	-	Компроміс.
13.?	-	+	-	Поступливість.
14. +	+	+	-	Співробітництво.
15.?	+	+	-	Компроміс.
16. -	+	?	-	Компроміс.
17.?	+	+	-	Співробітництво.
18.?	+	?	-	Компроміс.
19. +	+	?	+	Агресія.
20. -	-	?	-	Компроміс.
21. +	+	+	+	Компроміс.
22. +	+	+	?	Співробітництво.
23.?	+	+	+	Уникання
24.?	+	?	-	Поступливість.
25.?	+	+	-	Співробітництво.
26. +	+	+	-	Співробітництво.
27.?	-	-	-	Компроміс.
28.?	-	?	+	Агресія.
29. +	+	+	-	Компроміс.
30.?	-	-	?	Агресія.
31. +	+	+	+	Агресія.
32. -	+	+	-	Співробітництво.
33.?	+	+	-	Поступливість.
34. +	+	+	-	Компроміс.
35.?	+	?	-	Поступливість.
36. -	+	?	-	Уникання
37. -	+	+	?	Уникання
38.?	+	+	-	Поступливість.
39. +	+	+	-	Уникання
40.?	-	?	?	Компроміс.
41. +	+	+	-	Компроміс.
42. -	-	?	-	Компроміс.
43. -	+	+	-	Співробітництво.
44.?	+	+	-	Співробітництво.
45.?	-	+	-	Поступливість.
46. +	+	+	+	Уникання
47. +	+	-	+	?
48. +	-	?	-	Уникання
49.?	+	+	-	Поступливість.
50. +	+	+	-	Уникання
51.?	-	?	?	Компроміс.
52. +	+	+	-	Компроміс.
53. +	-	?	-	Компроміс.
54. -	+	+	-	Співробітництво.
55.?	+	+	-	Співробітництво.
56.?	-	+	-	Поступливість.
57. +	+	+	+	Уникання
58. +	+	-	+	?
59. +	-	?	-	Уникання

Інтерпретація:

"+" - дана якість присутня.

"-" - відсутність зазначених якостей.

"?" - немає певної позиції.

Список використаної літератури

1. Авксентьев В.А. Конфликтология. - М.: Инфра-М, 1996;

2. Анцупов А.Я. Профилактика конфликтов в школьном коллективе. - М.: Гуман. изд. центр ВЛАДОС, 2003. - 208 с.;

3. Бовть О.Б. Організація корекційної роботи з агресивними дітьми Початкова школа. - 1997. - № 7. - С.25-32;

4. Бовть О.Б. Проблема корекції агресивної поведінки дітей Рідна школа. - 1997. - № 5. - С.40-43;

5. Бовть О.Б. Причини агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку Педагогіка і психологія. - 1997. - № 1. - С.94-100;

6. Бовть О.Б. Психокорекційна робота з попередження агресивності дітей молодшого шкільного віку Практична психологія та соціальна робота. - 1998. - № 1. - С.18-20;

7. Бовть О.Б. Як запобігти закріпленню агресивних форм поведінки школярів Рідна школа. - 1997. - № 11. - С.61-62;

8. Бовть О.Б. Як стиль спілкування педагога впливає на рівень агресивності його учнів Початкова школа. - 1997. - № 12. - С.53-55;

9. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М., 1968;

10. Бородкин Ф.М. Коряк Н.М. Внимание: конфликт. - М., 1989;

11. Валкер Д. Тренинг разрешения конфликтов. - Спб.: Речь, 2001;

12. Вікова психологія /за ред.Г.С. Костюка. - К., 1976;

13. Вишнякова Н.Ф. Конфликтология. - Мн.: Университетское, 2002. - 318с.;

14. Вольфсон Э.Н. Конфликтология. - Кемерово: Кузбас. гос. техн. ун-т, 1997;

15. Выготский Л. C. Собрание сочинений: В 6 т. - М.: Педагогика, 1981-1985. - Т.2:

16. Гришина Н.В. Психология конфликта. - СПб.: Питер, 2003. - 464 с.;

17. Заброцький М.М. Основи вікової психології. - Тернопіль, 2001;

18. Заброцький М.М. Педагогічна психолога. - Київ, 2000;

19. Захаров А.И. Неврози у детей. - Спб.: Дельта, 1996;

20. Захаров А.И. Предупреждение отклонений в поведении ребенка. - Спб.: Союз, Лениздат, 2000;

21. Зедгенидзе В.Я. Предупреждение и разрешение конфликтов. - М.: Айрис пресс, 2006;

22. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода. - К.: Наукова думка, 1996;

23. Кармин А.С. Конфликтология. Учебник. - Спб., 1999;

24. Козырев Г.И. Введение в конфликтологию: Учебное пособие для студентов вузов. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. - 176 с.;

25. Кон И.С. Открытие "Я". - М., 1989;

26. Корнелиус Х., Фейр Ш. Выиграть может каждый. - М., 1992. - 498с.;

27. Костюк Г.С. Психологія. - К., 1968;

28. Крысько В.Г. Психология и педагогика. - М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001. - 368с.;

29. Майерс Д. Социальная психология. - СПб.: Питер, 2000. - 688с.;

30. Монина Г.Б., Лютова-Робертс Е.К. Коммуникационный тренинг (педагоги, психологи, родители). - СПб.: Речь, 2005. - 224с.;

31. Немов Р.С. Общие основы психологии. Кн.1 - М.: ВЛАДОС, 1994. - 576с.;

32. Немов Р.С. Психология образования. Кн.2 - М.: ВЛАДОС, 1994. - 496с.;

33. Петровська Л.А. О понятийной схеме социально-психологического анализа конфликта. - М.; Изд-во Моск. ун-та, 1977;

34. Петрушин С.В. Психологический тренинг в многочисленной группе. - М.: Академический Проект, 2002. - 256с.;

35. Психологічні закономірності розвитку громадянської свідомості та самосвідомості особистості: у 2-х т. / М.Й. Боришевський, М.І. Алексеєва, В.В. Антоненко та ін. За заг. ред. М.Й. Боришевського. - К., 2001. - т.2. - с.120-139;

36. Психология. / А.А. Крылова. - М.: ПБОЮЛ, 2001. - 584с.;

37. Психология. Словарь. / А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494с.;

38. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. Кн.1. - М.: ВЛАДОС, 2000. - 384с.;

39. Самооценка форм агрессивного поведения (модифицированный вариант Басса - Дарки) / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. - М., Изд-во Института Психотерапии, 2002. - C.387-388;

40. Социальная психология. / А.Н. Сухов, А.А. Бодалев, В.Н. Казанцев и др. / А.Н. Сухова, А.А. Деркача. - М.: Академия, 2001. - 600с.;

41. Таланов В.Л., Малкина-Пых И.Г. Справочник практического психолога. - СПб.: Сова, М.: ЭКСМО, 2005. - 928с.;

42. Тест описания поведения К. Томаса (адаптация Н.В. Гришиной) // Психологические тесты / Под ред. А.А. Карелина: В 2т. - М., 2001. - Т.2. С.69-77.

Страницы: 1, 2