их дітей швидше за все можна охарактеризувати як допитливих. Вони хочуть багато знати, нерідко приходять в перший клас, вже уміючи читати і писати, а в школу прагнуть, щоб дізнатися ще більше. Але якщо на уроках їм стає нецікаво, то вони можуть відвернутися і зайнятися сторонньою справою. Буває і так - на уроках учень уважно слухає новий матеріал, що представляє для нього інтерес, а удома не виконує домашнє завдання, тому що повторювати вже засвоєний матеріал йому нудно. Оскільки ж у дитини слабо розвинені соціальні мотиви учіння, то у нього не спостерігається прагнення добре виконувати обов'язки учня, як цього вимагає його нова соціальна позиція. Якщо до того ж у такого учня слабо розвинена мотивація досягнення, то він незабаром, не дивлячись на добре розвинену пізнавальну потребу, може почати відставати в навчанні. Річ у тому, що в першому класі дуже багато завдань, особливо по письму, які не викликають у дітей безпосереднього інтересу, але вимагають великих зусиль. Тому діти з домінуванням пізнавальної мотивації, але слабо вираженими соціальними мотивами учіння можуть виявитися менш готовими до шкільного навчання (у тому вигляді, як воно існує у нас на сьогоднішній день), ніж діти з домінуванням соціальних мотивів учіння. З дітьми цієї групи вчителеві буває набагато важче, хоча вони можуть спочатку більше знати, ніж інші першокласники. Але внаслідок того, що вони відносяться до навчання тільки як до джерела інтелектуального задоволення, а не як до соціальної діяльності, яку необхідно добре виконувати незалежно від власних емоційних переживань, ці учні не завжди приймають і виконують поставлене вчителем завдання. .

Кажучи про домінування окремо взятого мотиву, не треба забувати, що таким чином створюється якась абстрактна модель, що дозволяє краще зрозуміти роль того або іншого мотиву в афективно-потребній сфері, але лише дійсність, що приблизно відображає, в якій абсолютне домінування якогось одного мотиву майже не зустрічається. Повноцінна учбова мотивація повинна включати і пізнавальні мотиви, і широкі соціальні мотиви, але індивідуальність кожної дитини виявляється в домінуванні якогось з вказаних мотивів усередині учбової діяльності. Отже, можна сказати, що в дослідженнях Л.І. Божовіч, присвячених психологічній готовності до школи, як нижчий актуальний рівень психічного розвитку, необхідне і достатнє спершу навчання в школі, було запропоновано новоутворення, назване нею "внутрішня позиція школяра" [23, 267]. Це психологічне новоутворення виникає на рубежі дошкільного і молодшого шкільного віку, або в період кризи 7 років і є сплавом двох потреб - пізнавальної і потреби в спілкуванні з дорослими на новому рівні. Саме поєднання цих двох потреб дозволяє дитині включиться в учбовий процес як суб'єкт діяльності, що виражається в свідомому формуванні і виконання намірів і цілей, або, іншими словами, довільній поведінці учня. Майже всі автори, що досліджують психологічну готовність до школи, приділяють довільності особливе місце в проблемі, що вивчається. Є точка зору, що слабкий розвиток довільності - головний камінь спотикання психологічної готовності до школи. Але в якому ступені повинна бути розвинена довільність до початку навчання в школі - питання, що вельми слабо пропрацював в літературі. Трудність полягає в тому, що, з одного боку, довільна поведінка вважається новоутворенням молодшого шкільного віку, що розвивається внутрішньоучбовій (ведучій) діяльності цього віку, а з іншого боку - слабкий розвиток довільності заважає початку навчання в школі.

Д.Б. Ельконин (1978) вважав, що довільна поведінка народжується в ролевій грі в колективі дітей, що дозволяє дитині піднятися на вищий ступінь розвитку, чим він це може зробити в грі поодинці, оскільки колектив в цьому випадку коректує порушення в наслідуванні передбачуваному зразку, тоді як самостійно здійснити такий контроль дитині буває ще дуже важко.,, Функція контролю ще дуже слабка, - пише Д.Б. Ельконін, - і часто ще вимагає підтримки з боку ситуації, з боку учасників гри, в цьому слабкість цієї функції, що народжується, але значення гри в тому, що ця функція тут народжується. Саме тому гру можна вважати школою довільної поведінки" [18, 73-74]. З цієї ідеї про генезис довільності не ясно, якого рівня розвитку повинна досягти остання до перехідного періоду від дошкільного до молодшого шкільного віку, оскільки до моменту надходження дитини в школу. Адже поза сумнівом, що процес шкільного навчання з найперших кроків спирається на якийсь рівень розвитку довільної поведінки. Аналізуючи передумови, необхідні для успішного оволодіння учбовою діяльністю, Д.Б. Ельконин і його співробітники виділили наступні параметри:

уміння дітей свідомо підпорядкувати свої дії правилу, що узагальнено визначає спосіб дії;

уміння орієнтуватися на задану систему вимог;

уміння уважно слухати що говорить і точно виконувати завдання, пропоновані в усній формі;

уміння самостійно виконати необхідне завдання по сприйманому зразку [18, 82].

Фактично, ці параметри і є тим нижнім рівнем актуального розвитку довільності, на який спирається навчання в першому класі. Але річ у тому, що цей рівень довільної поведінки виявляється тільки в певних умовах, а саме при відповідній мотивації - ігровою або учбовою. Вище вже було сказано про те, яким чином гра сприяє прояву довільної поведінки і як, внутрішня позиція утворюється із сплаву пізнавальної потреби і потреби в спілкуванні з дорослими на новому рівні, дозволяє учневі свідомо створювати і виконувати намір, що лежить в основі механізму довільної поведінки. Значить, кажучи про довільність як самостійну складову психологічної готовності до школи, ми фактично припускаємося помилки, оскільки довільність є функцією мотивації.

Розділ 2. Організація, методи та результати дослідження психологічної готовності до навчання у школі дітей старшого дошкільного віку
2.1 Методика та організація дослідження
Експериментальна частина дослідження була організована на базі ДНЗ №1 с. Жорнище Ківерцівський р-ну Волинської області. Дослідженням було охоплено 15 дітей старшого дошкільного віку.

Мета дослідження: вивчити рівень інтелектуальної, емоційної та соціальної готовності до навчання у школі дітей старшого шкільного віку.

Завдання дослідження:

провести серію спостережень та тестувань дітей старшої групи ДНЗ;

проаналізувати отримані емпіричні дані;

зробити узагальнення й висновки.

Методи дослідження. Для одержання повноцінних і достовірних результатів використалися методи: спостереження, тестування дітей, кількісний й якісний аналіз отриманих даних.

Етапи дослідження:

Процедура емпіричного дослідження проходила в три етапи.

На підготовчому етапі була визначена основна вибірка дослідження. Формуючи нашу вибірку, ми виходили з необхідності залучити до дослідження дітей старшого дошкільного віку. Вибірка була сформована на базі ДНЗ №1 с. Жорнище Ківерцівський р-ну Волинської області. В проведенні нашого дослідження брали участь 15 дітей старшої групи та їх батьки. На підготовчому етапі був здійснений відбір традиційних методик, які представлені зокрема такими: діагностика рівня тривожності (Див Додаток 1), діагностика адекватності емоційних проявів та реакцій відбувалася з допомогою методики-гри "Абетка настрою" (Н.Л. Белопольської) (Див. Додаток 2), визначення ставлення старшого дошкільника до себе та своїх ровесників - Тест "Дві хатки" (Додаток 3).

На діагностичному етапі були вивчені якісні характеристики психологічної готовності до навчання у школі дітей старшого дошкільного віку. На протязі цього етапу з кожною дитиною проводилася індивідуальна консультація за результатами психологічного дослідження.

На третьому етапі - заключному - відбувалося підведення підсумків, розробка психологічних рекомендацій для корегування низького рівня інтелектуальної, емоційної та соціальної готовності до навчання у школі, оформлення матеріалів дослідження.

2.2 Психологічний аналіз сформованості психологічної готовності до навчання
2.2.1 Дослідження інтелектуального компоненту готовності до шкільного навчання
Мислення - це процес пізнання людиною дійсності за допомогою розумових процесів - аналізу, синтезу, судження і т.п. Виділяють три види мислення:

наочно-діюче (пізнання за допомогою маніпулювання предметами (іграшками);

наочно-образне (пізнання за допомогою уявлень про предмети та явища);

словесно-логічне (пізнання за допомогою понять, слів, міркувань).

Наочно-діюче мислення особливо інтенсивно розвивається в дитини з 3 - 4 років. Вона осягає властивості предметів, учиться оперувати предметами, встановлювати стосунки між ними й вирішувати найрізноманітніші практичні завдання.

На підставі наочно-діючого мислення формується й більш складна форма мислення - наочно-образне. Воно характеризується тим, що дитина вже може вирішувати завдання на основі уявлень, без застосування практичних дій. Це дозволяє дитині, наприклад, використовувати схематичні зображення або рахувати про себе.

До шести-семи років починається більше інтенсивне формування словесно-логічного мислення, що пов'язано з використанням і перетворенням понять.

Досягнення вищої стадії логічного мислення - тривалий і складний процес, тому що повноцінний розвиток логічного мислення вимагає не тільки високої активності розумової діяльності, але й узагальнених знань про загальні й істотні ознаки предметів й явищ дійсності, які закріплені в словах. Приблизно до 14 років дитина досягає стадії формально-логічних операцій, коли її мислення здобуває риси, характерні для розумової діяльності дорослих.

Методика дослідження словесно-логічного мислення

Визначення понять, пояснення причин, виявлення подібності й розходжень об'єктів - це операції мислення, оцінюючи які ми можемо судити про ступінь розвиненості в дитини інтелектуальних процесів. Дані особливості мислення встановлюються по правильності відповідей.

Дитина відповідає на питання:

1. Яка із тварин більше - кінь або собака?

2. Ранком люди снідають. А ввечері?

3. Удень на вулиці світло, а вночі?

4. Небо блакитне, а трава?

5. Черешня, груші, сливи, яблука... - це що?

6. Чому, коли йде поїзд, опускають шлагбаум?

7. Що таке Київ, Харків, Рівне?

8. Яка зараз година? (Дитині показують годинник й просять назвати час)

9. Маленька корова - це теля. Маленька собака й маленька ягничка - це?. .

10. На кого більше схожа собака - на кішку або на курку?

11. Для чого потрібні автомобілю гальма?

12. Чим схожі один на одного молоток і сокира?

13. Що загального між білкою й кішкою?

14. Чим відрізняються цвях і гвинт один від одного?

15. Що таке футбол, стрибки у висоту, теніс, плавання?

16. Які ти знаєш види транспорту?

17. Чим відрізняється стара людина від молодої?

18. Для чого люди займаються спортом?

19. Чому вважається поганим, якщо хтось не хоче працювати?

20. Для чого на конверт необхідно наклеювати марки?

Правильні відповіді:

1. Більше кінь.

2. Увечері вечеряють.

3. Темно.

4. Зелена.

5. Фрукти.

6. Щоб не було зіткнення поїзда з автомобілем.

7. Міста.

8. Правильна відповідь по годинах і хвилинам. (Чверть на сьому, без п'яти хвилин вісім і т.п.)

9. Щеня, ягня.

10. На кішку, тому що в них 4 ноги, шерсть, хвіст, пазурі (досить назвати хоча б одну ознаку).

11. Правильною вважається будь-яка відповідь, що вказує на необхідність знижувати швидкість автомобіля.

12. Це інструменти.

13. Це тварини, що вміють лазити по деревах, що мають лапи, хвіст, шерсть й т.д.

14. Цвях - гладкий, а гвинт - нарізний; цвях забивають молотком, а гвинт укручують.

15. Види спорту.

16. Як мінімум дитина повинна назвати три види транспорту (автобус, трамвай, метро, літак, і т.д.).

17. Три істотних ознаки як мінімум: ”Стара людина ходить повільно, з паличкою, у неї багато зморшок, вона часто хворіє й т.д."

18. Щоб бути здоровим, сильним, гарним і т.д.

19. Не буде грошей, щоб купувати продукти й одяг, оплачувати квартиру й т.д.

20. Так платять за пересилання листа.

При аналізі відповідей, які дає дитина, правильними вважаються ті, які досить розумні й відповідають змісту поставленого питання.

Таблиця 2.1 Оцінка словесно-логічного мислення досліджуваної вибірки

ПІ / ВІК	Правильні відповіді	Кількість балів	Рівень розвитку
Бабылева Марія 6 років	18	9	Високий
Дмитрієва Тетяна 6 років	16	8	Високий
Гаків Володимир 6 років	10	5	Середній
Грабарчук Михайло 6 років	6	3	Низький
Янгельдина Рината 6 років	8	4	Середній
Миколаїв Руслан 6 років	14	7	Середній
Боліщук Юрій 6 років	8	4	Середній
Бондар Поліна 6 років	16	8	Високий
Молот Данило 6 років	6	3	Низький
Царук Лілія 5,5 років	12	6	Середній
Хильчук Анна 6,5 років	18	9	Високий
Ковалець Андрій 6 років	10	5	Середній
Мамотюк Настя 6,5 років	16	8	Високий
Прищепа Олександра 5,5 років	12	6	Середній
Романюк Діма 6 років	14	7	Середній

Із п'ятнадцяти досліджуваних дітей високий рівень розвитку словесно-логічного мислення показали лише п'ятеро, середній рівень - восьмеро, низький рівень - двоє, дуже низький рівень - показників немає.

Методика дослідження розвитку образно-логічного мислення

"Четвертий зайвий"

Дитині зачитується 4 слова, три з яких пов'язані між собою за змістом, а одне слово не підходить до інших. Дитині пропонується знайти зайве слово, і пояснити, чому воно зайве.

1. Книга, портфель, валіза, гаманець;

2. Морква, капуста, яблуко, цибуля;

3. Трамвай, автобус, трактор, тролейбус;

4. Човен, тачка, мотоцикл, велосипед;

5. Добрий, ласкавий, веселий, злий;

6. Дідусь, учитель, папа, мама;

7. Хвилина, секунда, година, вечір;

8. Василь, Федір, Іванов, Семен.

9. Ріка, міст, озеро, море;

10. Метелик, лінійка, олівець, ластик.

("Зайві" слова виділені курсивом)

За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал, за неправильний - 0 балів.

Таблиця 2.2 Оцінка образно-логічного мислення досліджуваної вибірки

ПІ / ВІК	Правильні відповіді	Кількість балів	Рівень розвитку
Бабылева Марія 6 років	9	9	Високий
Дмитрієва Тетяна 6 років	8	8	Високий
Гаків Володимир 6 років	7	7	Середній
Грабарчук Михайло 6 років	4	4	Низький
Янгельдина Рината 6 років	6	6	Середній
Миколаїв Руслан 6 років	7	7	Середній
Боліщук Юрій 6 років	6	6	Середній
Бондар Поліна 6 років	8	8	Високий
Молот Данило 6 років	3	3	Низький
Царук Лілія 5,5 років	6	6	Середній
Хильчук Анна 6,5 років	10	10	Високий
Ковалець Андрій 6 років	5	5	Середній
Мамотюк Настя 6,5 років	8	8	Високий
Прищепа Олександра 5,5 років	6	6	Середній
Романюк Діма 6 років	7	7	Середній

Із п'ятнадцяти досліджуваних дітей високий рівень розвитку образно-логічного мислення показали п'ятеро, середній рівень - восьмеро, низький рівень - двоє, дуже низький рівень - показників немає.

Таким чином, співставляючи результати двох етапів дослідження мислення маємо показники, які абсолютно збігаються.

Із проведених вище викладених досліджень ми бачимо, що на поріг школи приходять діти з різним рівнем підготовки й розвитку, і це стосується не тільки розвитку мислення, але й розвитку пам'яті, уяви, мови й ін. характеристик шкільної зрілості. Психодіагностика готовності до навчання в школі відіграє величезну роль в організації навчального процесу. Учитель повинен ознайомитися з Картою Психологічного Розвитку кожного учня, щоб визначити методи й прийоми побудови процесу навчання, провести роботу з батьками й залучити їх до психологічної роботи з дітьми, тому що для одержання високих результатів навчання необхідна єдність вимог школи й родини. Повинні додаватися однакові зусилля, спрямовані на те, щоб за менш короткий час адаптуватися в новій "шкільному" середовищі.

2.2.2 Дослідження емоціонального компоненту готовності до шкільного навчання
Визначення рівня тривожності дитини страшого дошкільного віку
Словник практичного психолога подає таке визначення тривожності - це стан цілеспрямованого підготовчого підвищення сенсорної уваги і моторної напруги в ситуації можливої небезпеки, який забезпечує відповідну реакцію на страх.

Очікування небезпеки, що насувається, співвідноситься з почуттям невідомого: людина не усвідомлює, звідки вона може загрожувати. На відміну від емоції страху, тривожність не має конкретного джерела.

Такі слабко виражені прояви тривоги, як почуття переживання, невпевненість у правильності своєї поведінки є невід'ємною частиною емоційного життя будь-якої людини.

Тривожність негативно впливає не лише на емоційне самопочуття людини, а й у подальшому її житті порушує функціональні можливості психіки - занижена самооцінка, низький рівень навчальності в силу ригідності мислення, відсутності креативу уяви, продуктивності пам'яті - відбувається деструкція і гальмування розвитку особистості. Так звані "хронічні тривоги" здебільшого перетворюються на патопсихологічні розлади. Значна кількість тривожних дітей мають проблеми зі здоров'ям.

Висока тривожність здобуває стійкість при постійному невдоволенні навчальною роботою дитини з боку вихователя і батьків, якщо робити дитині багато зауважень, докорів.

Через наростання тривожності і зв'язаної з нею низької самооцінки, знижуються навчальні досягнення, закріплюється неуспіх. Непевність приводить до ряду інших особливостей - бажанню бездумно слідувати вказівкам дорослого, діяти тільки за зразками і шаблонами, остраху проявити ініціативу формальному засвоєнню знань і способів дій.

Висока тривожність дитини свідчить про низький рівень емоційної готовності до навчання у школі. Тому дослідження рівня тривожності у дітей старшого шкільного віку в контексті емоційної готовності до шкільного життя є необхідним.

Вирішення цієї проблеми, а саме - виявлення чітких детермінант появи тривожності, об'єктивна оцінка наслідків наявності в емоційному житті дитини надмірної тривоги і страху, створення найбільш оптимальної бази тих соціальних інститутів, які супроводжують людину на шляху її соціалізації, розробка дієвих корекційних програм усунення особливо дитячої тривожності - значно допоможе у таких соціальних аспектах як навчально-виховний процес у закладах освіти, родинне виховання, соціалізація особистості, індивідуальний розвиток і саморозвиток.

Діагностика адекватності емоційних проявів та реакцій - Методика "Абетка насторїв"

Розвиваюча, емоційно-комунікативна гра "Абетка настроїв", розроблена Н.Л. Белопольською, використовувалась нами у якості методики для вивчення адекватності емоційних проявів та реакцій досліджуваних дітей старшого дошкільного віку. Заняття з дітьми можна проводити індивідуально або в невеликих групах. За допомогою цієї методики визначається індивідуальна емоційна чуттєвість досліджуваного. Якщо емоційна чуттєвість вище вікової норми, то це може свідчити про емоційну неготовність дитини старшого дошкільного віку до навчання у школі. Тому рекомендуються корекційні заняття з психологом дитячого дошкільного закладу.

2.2.3 Дослідження соціального компоненту готовності до шкільного навчання
Визначення емоційного ставлення старшого дошкільника до себе та своїх ровесників - Тест "Дві хатки"
Тест "Дві хатки" - один з варіантів соціометрії для виявлення дітей з проблемами спілкування з ровесниками (в контексті нашого дослідження це емоційні порушення у спілкуванні).

Уже в старшій групі дитячого саду існують досить міцні виборчі відносини. Діти починають займати різне положення серед однолітків: одні більше популярні серед більшості дітей, а інших - менш. Зазвичай переваги одних дітей перед іншими позв'язують із поняттям "лідерство". Однак більш правильно для даного віку говорити не про лідерство, а про привабливість або популярність таких дітей, що на відміну від лідерства не завжди пов'язана з рішенням групового завдання. Ступінь популярності дитини в групі ровесників має велике значення. Від того, як складаються відносини дошкільника в групі однолітків, залежить наступний шлях його особистісного, соціального та емоційного розвитку.

Для проведення тесту потрібний лист паперу, на якому малюють два будиночки. Один з них побільше - червоного кольору, інший поменше - чорного кольору. Як правило, цей малюнок не заготовлюють заздалегідь, а роблять на очах у дитини чорним і червоним олівцями.

Дитини говорять: "Подивися на ці будиночки. Уяви собі, що червоний будиночок належить тобі, у ньому багато гарних іграшок, і ти можеш запросити до себе всіх, кого захочеш. А в чорному будиночку іграшок зовсім немає. Подумай і скажи, кого із діток своєї групи ти запросив би до себе, а кого оселив би в чорному будиночку".

Особливу увагу варто звернути на тих дітей, які основну масу однолітків відправляють у чорний будиночок, залишаючись на самоті або оточують себе дорослими. Як правило, це або дуже закриті, емоційно нестабільні, тривожні, нетовариські діти або конфліктні, які встигли посваритися майже з усіма. З великою ймовірністю можна сказати, що таких дітей очікують труднощі в спілкуванні з однокласниками в школі.

З іншого боку, якщо дитина не відчуває складнощів у спілкуванні с однолітками, та її товариство є бажаним для багатьох інших дітей, то це свідчить про те, що емоційна готовність дитини до навчання у школі на достатньому рівні. Адже прийшовши у перший клас діти повинні будуть налагоджувати контакти з новим оточенням - своїми однокласниками. Відповідно, можна прогнозувати, що діти, які не мали проблем в емоційному спілкуванні у дошкільному закладі, не будуть їх мати і у школі.

2.2.4 Психологічний аналіз сформованості емоційної та соціальної готовності до шкільного навчання у дітей старшого дошкільного віку
Для узагальненого визначення наявного рівня тривожності був використаний тест тривожності. (Див. Додаток І). Тестування проводилося серед 15 дітей. Зважаючи на те, що вік досліджуваних дітей становить 5-6 років, то нами була обрана, як найоптимальніша методика-спостереження. Методика призначена для виявлення рівня дитячої тривожності на основі зіставлення результатів спостереження, отриманих від самого дослідника, батьків дитини й вихователів. Фіксація спостережень відбувається в кілька етапів. На першому етапі дослідник протягом 2-3 днів спостерігає за дитиною в різних видах діяльності (грі, на заняттях, новій обстановці й т.д.) і заносить результати в спеціальний лист спостережень (Див. додаток І). За результатами дослідження високий рівень тривожності склав - 5 дітей; середній рівень - 6 дітей; низький рівень - 4 дітей. Отримані результати графічно можна зобразити наступним чином:

Діаграма 2.1

Розподіл рівня тривожності серед групи дітей старшого дошкільного віку

При високому рівні тривожності подразник за силою майже завжди переважає індивідуально психофізіологічну здатність організму дитини успішно його подолати чи швидко адаптуватися до нього, щоб знизити тривожність. При середньому рівні - подразник часто переважає здатність до адаптації. При низькому (в рамках активізуючої ситуативної тривожності) - лише інколи призводить до неадекватної реакції. Коли вплив подразника закінчується, то реакція у вигляді страху, агресії, апатії тощо при високому рівні тривожності зберігається ще тривалий час (дні, тижні, місяці, роки); при середньому рівні - певний час (години, дні); при низькому - зникає повністю при усуненні дії подразника. У схожих обставинах, навіть коли подразник не діє, реакція тривожності при високому рівні особистісної тривожності виникає завжди; при середньому - часто; при низькому - інколи.

Виявлені фактори виникнення особистісної тривожності та показники її прояву вказують на необхідність організації спеціальної роботи з дітьми старшого дошкільного віку по її подоланню, оскільки високий рівень тривожності негативно впливає на формування емоційної готовності до навчання у школі, на розвиток емоційної сфери загалом і затримує розвиток пізнавальної сфери та дегармонізує особистість на подальших етапах її становлення. Виявлення рівнів особистісної тривожності свідчить про необхідність проведення роботи з подолання тривожності, яка базувалась би на усуненні факторів її виникнення, розвитку і закріплення у дітей старшого дошкільного віку.

Наступним етапом дослідження стала діагностика адекватності емоційних проявів та реакцій досліджуваних дітей старшого дошкільного віку. Для цього нами була використана розвиваюча, емоційно-комунікативна гра "Абетка настроїв", розроблена Н.Л. Белопольською [4] (Див. додаток ІІ).

Дітям пропонувалися дидактичні картки з малюнками людей або тварин, що відображають різні настрої - радість, горе, переляк, самовдоволення, агресію, невдоволення. Діти описували, як вони розуміють кожен з запропонованих малюнків, згадували коли вони відчувають ту чи іншу емоцію. Також дітям пропонувалося намалювати лінію інтенсивності своїх емоцій. Якщо емоція хороша, то її потрібно було намалювати червоним олівцем, якщо погана - чорним.

Психолог пропонує дітям: "Подивіться, будь ласка, уважно на ці малюнки. Побудуйте висловлення від імені персонажа, зображеного на кожному з них. Доведіть, що ваше уявлення про його зміст має об'єктивну основу, що крім вас можуть бачити й інші". Психолог докладно записує висловлення досліджуваного. Підраховується кількість якісних характеристик в описі переживання кожного персонажа. Підраховується середня кількість таких характеристик по групі й у порівнянні з ними робиться висновок про індивідуальну емоційну чутливість досліджуваного.

"Для оцінки переживання персонажів скористайтеся кольоровими олівцями". Кожен колір відповідає певному переживанню: червоний - захват; синій - занепокоєння; жовтогарячий - радість; фіолетовий - тривога; жовтий - задоволення; чорний - похмурість; зелений спокій.

Інтенсивність переживання виразіть в довжині лінії. Ваше власне переживання в даний момент відзначте кольоровим олівцем на лінії 5" (Див Додаток ІІІ).

Важливо, щоб кожна дитина зрозуміла, що від неї вимагається. Лише в цьому випадку отримані результати будуть достовірними.

В результаті даного обстеження ми виявили, що 3 досліджуваних дітей старшого дошкільного віку мають низьку індивідуальну емоційну чутливість, 8 детей - достатню або середню індивідуальну емоційну чутливість, і лише 4 досліджуваний виявили схильність до підвищеної індивідуальної емоційної чутливості. Отримані результати можна зобразити так:

Діаграма 2.2

Заключним етапом нашого дослідження було виявлення дітей з проблемами у емоційному спілкуванні з однолітками. Для цього використовувалая методика "Дві хатки" - один з варіантів соціометрії для виявлення дітей з проблемами спілкування з ровесниками (в контексті нашого дослідження це емоційні порушення у спілкуванні).

У результаті проведення даного тестування було виявлено, що серед досліджуваних дітей переважають ті, з ким однолітки залюбки спілкуються - 8 дітей, статус "Зірка" у групі отримали 3 дітей, ізольованими серед однолітків виявилось 4 дітей старшого дошкільного віку, відкинутими однолітками від спілкування не виявилось жодної дитини.

Таким чином, відобразити отримані результати можна так:

Діаграма 2.3

Таблиця 2.3 Розподіл соціометричного статусу серед досліджуваних дітей старшого дошкільного віку

Прізвище, ім'я дитини	Кількість позитивних виборів	Кількість негативних виборів	Соціометричний статус у групі
Бабылева Марія	0	0	"Ізольована"
Дмитрієва Тетяна	3	-	Переважна більшість хоче з нею спілкуватися
Гаків Володимир	3	1	Переважна більшість хоче з ним спілкуватися
Грабарчук Михайло	0	0	"Ізольований"
Янгельдина Рината	7	1	"Зірка"
Миколаїв Руслан	4	1	Переважна більшість хоче з ним спілкуватися
Боліщук Юрій	8	2	"Зірка"
Бондар Поліна	4	0	Переважна більшість хоче з нею спілкуватися
Молот Данило	0	1	"Ізольований"
Царук Лілія	5	2	Переважна більшість хоче з нею спілкуватися
Хильчук Анна	4	0	Переважна більшість хоче з нею спілкуватися
Ковалець Андрій	9	3	"Зірка"
Мамотюк Настя	5	1	Переважна більшість хоче з нею спілкуватися
Прищепа Олександра	5	0	Переважна більшість хоче з нею спілкуватися
Романюк Діма	0	0	"Ізольований"

Таблиця 2.4 Зведена таблиця результатів трьох етапів дослідження

П. І	Рівень тривожності	Рівень індивідуальної чуттєвості	Соціометричний статус у групі однолітків
Бабылева Марія	високий	підвищений	"Ізольована"
Дмитрієва Тетяна	середній	достатній/середній	Переважна більшість хоче з нею спілкуватися
Гаків Володимир	низький	достатній/середній	Переважна більшість хоче з ним спілкуватися
Грабарчук Михайло	високий	підвищений	"Ізольований"
Янгельдина Рината	низький	низький	"Зірка"
Миколаїв Руслан	середній	достатній/середній	Переважна більшість хоче з ним спілкуватися
Боліщук Юрій	низький	достатній/середній	"Зірка"
Бондар Поліна	середній	низький	Переважна більшість хоче з нею спілкуватися
Молот Данило	високий	підвищений	"Ізольований"
Царук Лілія	середній	достатній/середній	Переважна більшість хоче з нею спілкуватися
Хильчук Анна	високий	достатній/середній	Переважна більшість хоче з нею спілкуватися
Ковалець Андрій	низький	низький	"Зірка"
Мамотюк Настя	середній	підвищений	Переважна більшість хоче з нею спілкуватися
Прищепа Олександра	середній	достатній/середній	Переважна більшість хоче з нею спілкуватися
Романюк Діма	високий	підвищений	"Ізольований"

При співставленні результатів трьох етапів досліджень ми дійшли таких висновків. Діти, які виявили підвищену тривожність, виявили також підвищену емоційну чуттєвість, що ймовірно призвело до проблем у емоційному спілкуванні. Всі ці три показники виявилися взаємопов'язаними, що дало нам підставу стверджувати, що 4 дітей з досліджуваної групи старших дошкільників знаходяться на низькому рівні емоційної готовності до навчання у школі, 7 дошкільників визначили середню або достатню емоційну готовність до навчання у школі. І лише 4 дітей з нашої вибірки виявили високий показник емоційної готовності до навчання у школі.

Таким чином, діти з низькою емоційною готовністю до навчання у школі потребують психологічної корекції у дошкільному навчальному закладі.

Висновки
Готовність до школи визначається соціальною та емоційною зрілістю дитини. Вона виражається в умінні контактувати з іншими людьми (дітьми та дорослими), дотримуватись прийнятих у суспільстві правил поведінки, уміти грати в ігри за правилами, самому їх дотримуватись і стежити за їх дотриманням іншими учасниками.

Емоційна готовність виявляється у задоволенні, радості, довірі, з якими дитина йде до школи. Ці переживання роблять її відкритою для контактів з учителем і новими товаришами, підтримують впевненість у собі, прагнення знайти своє місце серед однолітків. Важливим моментом емоційної готовності є переживання, пов'язані із самою навчальною діяльністю, її процесом і першими результатами, вболівання за успішне виконання завдань.

Індивідуально-емоційна готовність дитини старшого дошкільного віку до навчання у школі містить у собі: мотивацію до навчання, уміння спілкуватися з однолітками й дорослими, сформованість адекватної самооцінки й уміння володіти собою (довільність поведінки).

Мотивація до навчання. Знання тоді засвоюються міцно, коли вони добуті самостійно. Те, що дитині повідомляють, може пройти повз її свідомість; але те, про що вона здогадалася сама, її власне відкриття, залишається в пам'яті назавжди. Тому заняття для підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі повинні проводитися в ігровій, захоплюючій формі з використанням практичних завдань і творчих вправ. Таким чином, у дитини формується пізнавальний інтерес, бажання вчитися.

Спілкування. Також необхідно використовувати колективні ігри, що дозволяють дітям навчитися взаємодіяти, співробітничати з однолітками й у той же час виявити свою індивідуальність. Спеціальні психологічні ігри спрямовані на розвиток емоційного світу старших дошкільників, учать їх розуміти свої почуття й емоційні стани інших людей.

Самооцінка. Неодмінний супутник освоєння нового - помилки. Уникнути їх не можливо, коли навчаєшся. Тому важливо сформувати в дитини правильне відношення до власних невдач, навчити її не боятися помилок, вселити в неї впевненість у тому, що будь-яка нова справа їй по силам. Доброзичлива атмосфера на заняттях, спеціальні прийоми мають сприяти формуванню в дошкільнят правильного ставлення до помилок, розвивати упевненість у собі, допомагати перебороти страх виконати завдання невірно.

Довільність поведінки - уміння підкоряти власній волі безпосередні бажання й дії. Дитині важко звикнути до шкільного життя, якщо вона не вміє володіти собою. Адже їй потрібно буде вчасно прийти на урок, сидіти в класі відведений час, піднімати руку, щоб відповістити на запитання вчителя, виконувати завдання в той час, коли, можливо, хочеться пограти або помріяти. Якщо старший дошкільник не вміє контролювати свої бажання, то у школі це може призвести до емоційної дезадаптації. Тому важливо, щоб у дошкільному закладі проводилися ігри-тренінги для розвитку самоконтролю. Наприклад, ігри із правилами сприяють розвитку в дітей уміння контролювати свою поведінку.

Готуючи малюків до школи слід навчати дітей справлятися з власними емоціями. Невдача в будь-якій справі надовго призводить до відчуття власної неповноцінності. При цьому здатність до сприймання оточуючого різко знижується. Занурені у власні переживання, діти не можуть зорієнтуватись в тому, що відбувається, у них стає слабшою увага, зникає здатність міркувати і логічно мислити.

До 6 років потрібно навчити дитину контролювати свої почуття і переживання, познайомити її з прийомами саморегуляції (наприклад: "умовляти саму себе": "Все добре, все зараз пройде, я заспокоюся і все складеться").

При дослідженні інтелектуального компоненту готовності до навчання у школі ми отримали наступні результати: із п'ятнадцяти досліджуваних дітей високий рівень розвитку словесно-логічного мислення показали лише п'ятеро, середній рівень - восьмеро, низький рівень - двоє, дуже низький рівень - показників немає. Із п'ятнадцяти досліджуваних дітей високий рівень розвитку образно-логічного мислення показали п'ятеро, середній рівень - восьмеро, низький рівень - двоє, дуже низький рівень - показників немає. Таким чином, співставляючи результати двох етапів дослідження мислення маємо показники, які абсолютно збігаються.

Емоційна та соціальна готовність до навчання є дуже важливими для успішної адаптації дитини до шкільного життя. Емоційна готовність це вміння правильно й адекватно реагувати в різних життєвих ситуаціях. Вона в основному розуміється як зменшення імпульсивних реакцій і можливість тривалий час виконувати не дуже привабливе завдання.

При співставлені результатів трьох етапів досліджень ми дійшли таких висновків. Діти, які виявили підвищену тривожність, виявили також підвищену емоційну чуттєвість, що ймовірно призвело до проблем у емоційному спілкуванні. Всі ці три показники виявилися взаємопов'язаними, що дало нам підставу стверджувати, що 4 дитини з досліджуваної групи старших дошкільників знаходяться на низькому рівні емоційної готовності до навчання у школі, 7 дошкільників визначили середню або достатню емоційну готовність до навчання у школі. І лише 4 дитини з нашої вибірки виявили високий показник емоційної готовності до навчання у школі. Таким чином, діти з низькою емоційною готовністю до навчання у школі потребують психологічної корекції у дошкільному навчальному закладі.

Список використаної літератури

1. Аверин В.А., Дандарова Ж.К. Психология человека от рождения до смерти. Младенчество. Детство. Юность. Взрослость. Старость. - СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. - 411 с.

2. Адаптація дитини до школи / С. Максименко. - К.: Мікрос-СВС, 2003 - 111 с.

3. Бадулина О.И. К проблеме преемственности дошкольного и начального образования // Начальная школа. 2002. - 1. - С.101-104.

4. Белопольская Н.Л. Азбука настроений: развивающая эмоционально-коммуникативная игра для детей 4-10 лет. - Москва: Институт психологии РАН, 1993.

5. Вальдамірова, О.П. Емоційна сфера дошкільника та її корекція // Освіта Донбасу. - 2003. - № 4. - С.61-66.

6. Вікова психологія. - К.: Педагогіка, 1976. - 269 с.

7. Возрастная и педагогическая психология / Сост. И.В. Дубровина и др. - М.: Академия, 1999. - 320 с.

8. Воспитание детей в старшей группе детского сада / Сост. Г.М. Лямина. - М.: Просвещение, 1981. - 256 с.

9. Воспитание нравственных чувств у младших школьников / Под ред. А.М. Виноградовой. - М.: Просвещение, 1989. - 96 с.

10. Выготский Л.С. Педагогическая психология. - М., 1991.

11. Готовність дитини до навчання / С. Максименко. - К.: Мікрос-СВС, 2003 - 112 с.

12. Дошкольная педагогіка / Под ред. В.И. Логиновой. - М.: Просвещение, 1988. - 270 с.

13. Дуткевич Т.В. Загальна психологія: (Конспект лекцій): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Кам'янець-Подільський держ. педагогічний ун-т. Кафедра психології. - Кам'янець-Подільський, 2002. - 96с.

14. Запорожец А.В. Психология. - М.: Учпедгиз, 1961. - 228 с.

15. Захаров А.И. Как помочь нашим детям избавиться от страха. - СПб.: Гиппократ, 1995.

16. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. - М.: Просвещение, 1986.

17. Ковальчук Я.И. Индивидуальный подход в воспитании ребенка. - М.: Просвещение, 1981. - 127 с.

18. Козлова С.А., Куликова Т.А. Дошкольная педагогика. - М.: Академия, 2000. - 270 с.

19. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості. - К., 1998.

20. Кравцов Г.Г., Кравцова Е.Е. Шестилетний ребенок: Психологическая готовность к школе. - М.: Просвещение, 1987. - 160 с.

21. Лешли Дж. Работать с маленькими детьми, поощрять их развитие и решать проблемы. - М.: Просвещение, 1991. - 162 с.

22. Маркова А.К. Формировании мотивации учения в школьном возрасте. - М.: Просвещение, 1983. - 96 с.

23. Мухина В.С. Возрастная психология. - М.: Академия, 1999. - 456 с.

24. Оклендер В. Окна в мир ребенка. - М.: Независимая фирма "Класс", 1997.

25. Подготовка детей к школе в детском саду / Под ред. Ф.А. Сохина. - М.: Педагогика, 1978. - 160 с.

26. Прихожан А.М. Тревожность у детей и подростков: Психологическая природа и возрастная динамика. - М., 2000.

27. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - М., 1989.

28. Ставицька С.О. Взаємозв'язок успішності та шкільної тривожності у дітей молодшого шкільного віку. Наукові записки аспірантів. (Академія наук вищої школи, Волинський Академічний дім). Випуск 4. - Луцьк, 1997. - с.78-85.

29. Ставицька С.О. Вивчення особистісної тривоги у дітей молодшого шкільного віку проективними методами. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Методи підготовки фахівців до професійного спілкування". Книга І. - Черкаси - 1997. - с.109-119.

30. Урунтаева Г.А., Афонькина Ю.А. Практикум по детской психологии. - М., 1995.

Додатки

Додаток І

Дослідження рівня тривожності в дітей від 3 до 7 років

Методика призначена для виявлення рівня дитячої тривожності на основі зіставлення результатів спостереження, отриманих від самого дослідника, батьків дитини й вихователів. Фіксація спостережень відбувається в кілька етапів. На першому етапі дослідник протягом 2-3 днів спостерігає за дитиною в різних видах діяльності (грі, на заняттях, новій обстановці й т.д.) і заносить результати в спеціальний лист спостережень. Протягом дня необхідно відзначити наявність або відсутність даної ознаки в поводженні дитини знаками "+" або "-".

Лист спостережень

Прізвище й ім'я дитини _____________________

Вік дитини _______________

Дата спостереження

Ознаки тривожності

Результат спостереження

Підвищена збудливість

Підвищена напруженість, скутість

Страх перед новим, незнайомим, незвичним

Невпевність у собі, занижена самооцінка

Очікування неприємностей, невдач, несхвалення старших

Ретельність, розвинене почуття відповідальності

Безініціативність, пасивність, боязкість

Схильність пам'ятати скоріше погане, ніж хороше

Кожна окремо взята ознака не є свідченням вираженої тривожності. Необхідно підсумувати кількість спостережуваних ознак і зробити висновок виходячи з наступної інтерпретації:

Наявність 6-7 ознак говорить про високу тривожність, 3-5 - про тривожність середнього рівня, 1-2 - про низьку тривожність.

Додаток ІІ

Тест "Два будиночки"

Для проведення тесту потрібен лист паперу, на якому малюють два будиночки. Один з них побільше - червоного кольору, інший поменше - чорного кольору. Як правило, цей малюнок не заготовлюють заздалегідь, а роблять на очах у дитини чорним і червоним олівцями.

Інструкція: "Подивися на ці будиночки. Уяви собі, що червоний будиночок належить тобі, у ньому багато гарних іграшок, і ти можеш запросити до себе всіх, кого захочеш. А в чорному будиночку іграшок зовсім немає. Подумай і скажи, кого із діток своєї групи ти запросив би до себе, а кого оселив би в чорному будиночку". Дорослий записує, хто, де оселиться, потім запитує, чи не хоче дитина поміняти когось місцями, чи не забула кого-небудь.

Аналіз результатів:

Інтерпретуючи результати тесту, варто звернути увагу на те, скільки дітей дитина помістила в червоному й чорному будиночках, у відношенні кого з дітей групи зроблений позитивний, а у відношенні кого негативний вибір. Для кожної дитини вираховують число позитивних (кількість балів зі знаком "+") і негативних виборів (кількість балів зі знаком "мінус") з боку інших дітей групи, потім з більшого віднімають менше й ставлять знак більшого числа.

+4 і більше балів - "соціометричні зірки", це зовні привабливі, досить впевнені в собі діти, які мають авторитет у групі однолітків, вони лідирують в іграх, з ними охоче дружать інші діти. від +1 до +3 балів (виборів зі знаком "мінус" немає) - ці діти віддають перевагу іграм і спілкування з постійним обмеженим колом друзів (або одним постійним другом), при цьому з іншими дітьми вони майже не конфликтують, у своїй маленькій групі можуть бути лідерами. від -2 до +2 балів (сума складається з "+" й "мінусів") - активні, рухливі, досить товариські, але нерідко, конфліктні діти, вони легко вступають у гру, але також легко сваряться й відмовляються грати, часто ображаються й кривдять інших, але легко забувають образи.0 балів (вибори зі знаком "+" й "мінус" відсутні) - цих дітей просто не зауважують, їх як би немає в групі, як правило, це тихі, малоактивні діти, які грають на самоті й не прагнуть до контактів з однолітками; найчастіше такі результати виходять у відношенні дітей, які часто хворіють і тих, хто недавно прибув у групу. -1 і менш балів - це діти, яких відкидають однолітки, нерідко вони зовні мало привабливі або мають явно виражені фізичні дефекти; нервозні, надмірно конфліктні, негативно настроєні стосовно інших дітей.

Особливу увага варто звернути на тих дітей, які основну масу однолітків відправляють у чорний будиночок, залишаючись на самоті або оточують себе дорослими. Як правило, це або дуже закриті, нетовариські діти або конфліктні, що встигли посваритися майже з усіма. Пророчити труднощі в спілкуванні з однокласниками в школі в таких дітей можна з великою ймовірністю.

Додаток ІІІ

Методика-гра "Абетка настрою"

Розвиваюча, емоційно-комунікативна гра "Абетка настроїв" допоможе познайомити дітей з основними людськими емоціями й способами їхнього вираження. Також допоможе визначити індивідуальну емоційну чуттєвість дитини.

Інструкція 1: "Подивіться, будь ласка, уважно на ці малюнки. Побудуйте висловлення від імені персонажа, зображеного на кожному з них. Доведіть, що ваше уявлення про його зміст має об'єктивну основу, яку крім вас можуть бачити й інші".

Експериментатор докладно записує висловлення досліджуваного. Підраховується кількість якісних характеристик в описі переживання кожного персонажа. Підраховується середня кількість таких характеристик по групі й у порівнянні з ними робиться висновок про індивідуальну емоційну чутливість випробуваного.

Інструкція 2: "Для оцінки переживання персонажів скористайтеся кольоровими олівцями. Кожен колір відповідає певному переживанню: червоний - захват; синій - занепокоєння; жовтогарячий - радість; фіолетовий - тривога; жовтий - задоволення; чорний - похмурість; зелений - спокій.

Інтенсивність переживання виразіть в довжині лінії. Ваше власне переживання в момент обстеження відзначте кольоровим олівцем на лінії 5".

1. _____________ 4. _____________

2. _____________ 5. _____________

3. _____________

Аналіз результатів: підраховується середня довжина ліній одного кольору по кожному персонажеві серед всіх учасників групи. Порівнюються середні варіанти відповідей по групі з індивідуальними відповідями. Результати інтерпретуються з використанням поняття співпереживання.

Заняття "Пасьянс"

Психолог розкладає перед дитиною по вертикалі всі картки, на яких зображений той самий персонаж, наприклад, всі картки з кішкою в різних настроях. Дитина повинна розкласти інші картки відповідно настрою персонажа, тобто поруч із веселою кішкою покласти веселу людину, папугу, рибу, мишку й т.д., причому по горизонталі повинні бути розташовані різні персонажі з однаковим настроєм, а вертикальні стовпчики повинні становити картки з тим самим персонажем. Після того як розкладка пасьянсу закінчена, попросіть дитину назвати вам ті настрої, які мають персонажі в горизонтальних рядах.

Страницы: 1, 2