p align="left">Вважається, що чоловіки будуть демонструвати у своїй поведінці орієнтацію на завдання, а жінки -- на взаємини. Іноді цей стереотип має уточнення: орієнтовану на завдання поведінку будуть демонструвати не всі, а лише маскулінні чоловіки, а орієнтацію на людей -- фемінінні жінки.

Стиль поведінки представника певної статі не є вродженим, а формується суспільством. Сполучення індивідуальних якостей і вимог соціуму впливає на тип підпорядкування гендерним нормам.

Шон Берн виділяє три типи підпорядкування людей гендерним нормам: поступливість, схвалення й ідентифікацію [6, 52-54]. Поступливість -- це такий тип підпорядкування соціальним нормам, коли людина не приймає їх, але приводить свою поведінку у відповідність із ними, щоб уникнути покарання й одержати соціальне схвалення. Схвалення,або інтерналізація це тип підпорядкування, коли людина повністю згодна з гендерними нормами. Ідентифікація -- це повторення дій рольової моделі (чоловіка, жінки, батька, матері).

Суспільству потрібно, щоб жінки були орієнтовані на взаємини, а чоловіки -- на завдання. Це відповідає історично сформованому поділу ролей -- чоловік займався справою, а жінка піклувалася про психологічний клімат. Такий поділ ролей можна часто простежити й у родинах, і в діловому світі.

У звичних умовах, тобто при вирішенні стереотипного завдання (де, як правило, перевага на їхній стороні) жінки не уступають чоловікам за інструментальністю, але в складній ситуації (можливо, через те, що вони не знають рішення завдання) жінки прибігають до гендерно-типової поведінки і не вирішують завдання, а проявляють емоції, з'ясовують відносини з навколишніми [29, 25].

Часто стереотип перебільшує гендерні розходження які насправді не є стійкою характеристикою окремих особистостей. У сучасному суспільстві існує безліч жінок, які успішно займаються бізнесом і чоловіків, які знаходять себе у творчості й традиційно чисто жіночих заняттях.

Соціальні уявлення відносно чоловіків і жінок стосуються норм їхньої соціальної поведінки, а також того, чим повинні відрізнятися один від одного чоловіки й жінки за своїми соціальними і психологічними якостями. У таких випадках невідповідність стереотипу може проявлятися як осуд або нерозуміння з боку суспільства, це нерозуміння може травмувати особистість.

В останні роки уявлення про чоловічу й жіночу статеву ролі зазнають критики з боку ряду авторів. Представники нової точки зору вважають, що традиційні статеві ролі обмежують і стримують розвиток не тільки жінок, але й чоловіків. Вони служать джерелом психічної напруженості. Ті, хто намагається їм наслідувати, роблять над собою насильство.

Перший негативний ефект міститься у тому, що існуючі стереотипи образів чоловіків і жінок діють як збільшувальне скло, і розходження між чоловіками й жінками підкреслюються в набагато більшому ступені, ніж вони є в дійсності.

Другий негативний ефект статевих стереотипів -- це різна інтерпретація й оцінка однієї і тієї ж події залежно від того, до якої статі належить учасник цієї події. Це наочно виявилося при сприйнятті дорослими дітей різної статі. Дж. Рубін з колегами опитали батьків, що мали одноденний досвід спілкування зі своєю дитиною в перший день її появи на світ. Діти чоловічої і жіночої статі не розрізнялися в оцінках по активності й інших поведінкових ознаках. Однак дівчат описували як маленьких, гарненьких, а хлопчиків як більше насторожених, впевнених і сильних [29, 32-33].

Третій негативний ефект гендерних стереотипів міститься у гальмуванні розвитку тих якостей, які не відповідають даному статево-ролевому стереотипу. Вважається, наприклад, пише Н. Н. Обозов, що чоловік повинен бути витриманим, урівноваженим, безстороннім у взаєминах з іншими людьми [29, 37]. Більша емоційність жінок є одним зі стійких гендерних стереотипів. Для особи чоловічої статі проявити почуття -- це значить, порушити норму мужності. У результаті в хлопчиків може розвитися фемінофобія,тобто страх перед проявом у себе жіночності. Тому чоловіки з вираженим традиційним підходом до чоловічої ролі можуть вважати, що раз чоловік не повинен бути емоційним, то немає потреби удосконалювати експресивні здатності й здатність розуміти емоції інших.

Таким чином можна зробити висновок, що хоча в сучасному суспільстві уявлення про мужність і жіночність стають більш гнучкими для сприйняття, все-таки багатьом людям потрібна допомога психолога для того, щоб прийняти себе й свої якості, які не завжди схвалюються традиційними поглядами суспільства.

Розуміння гендерного стереотипу надзвичайно важливо, оскільки багато талановитих людей змушені боротися з химерами не тільки суспільства, але й своїми власними. Усвідомлення й прийняття того факту, що кожна людина, поза залежністю від її гендерної приналежності, є індивідуальністю, зі своїм набором психологічних якостей і властивостей, співвідношенням маскулінності й фемінінності в психіці, дозволить кожній індивідуальності й суспільству в цілому стати більш продуктивним ігармонічним.

Розділ 2. Аналіз впливу гендерних стереотипів на характер та ефективність спілкування старших підлітків
2.1. Методи й методики дослідження впливу гендерних стереотипів на процес спілкування старших підлітків

Мета дослідження полягає в тому, щоб встановити взаємозв'язок між гендерними стереотипами й процесом спілкування в старшому підлітковому віці. Дослідження проводилося у вересні 2009 року серед учнів 9-го класу ЗОШ №1: 48 чоловік у віці 15-17 років.

У нашому дослідженні ми застосовували наступні методики:

1. Методика «Опитувальник для оцінки образів «Ідеальна дівчина / Ідеальний юнак». (Див. Додаток І)

2. Методика «Опитувальник « Я-Дівчина/ юнак». (Див. Додаток ІІ)

3. Методика «Опитувальник С.Бем». (Див. додаток ІІІ) Методика Сандри Бем використовується для виявлення наявних маскулінних та фімінінних рис у досліджуваних.

4. Методика «Діагностика міжособистісних відносин (ДМВ)». (Див. Додаток IV) Дана методика дозволяє провести більш поглиблену діагностику тих характеристик особистості, які стосуються міжособистісних відносин. Ми включили дану методику в наше дослідження, з урахуванням того, що в старшому підлітковому й ранньому юнацькому віці спілкування має важливе значення для розвитку особистості. Метод діагностики міжособистісних відносин являє собою опитувальник, у якому короткі характеристики відображають індивідуальний стиль спілкування конкретної людини з навколишніми. Основою для створення методики послужив тест американського психолога Т. Лірі, послідовника ідей Г.С.Саллівена. Опонуючи своєму вчителеві Зиґмундові Фрейдові, що виводить властивості особистості в основному із проблем раннього дитинства в контексті неусвідомлених еротичних переживань, Саллівен розумів формування особистості як процес, у якому найважливіша роль приділяється думці значимих для даного індивіда навколишніх осіб, під впливом яких відбувається його персоніфікація, тобто формуюча особистість ідентифікація зі значимими іншими. У процесі взаємодії з оточенням особистість проявляється в певному стилі міжособистісної поведінки. Реалізуючи потребу в спілкуванні й здійсненні своїх бажань, людина погоджує свою поведінку з оцінками значимих інших на рівні усвідомленого самоконтролю. А також (не усвідомлено) із символікою ідентифікації. Ґрунтуючись на даній концепції, американський психолог Тімоті Лірі систематизував свої емпіричні спостереження у вигляді 16 варіантів міжособистісної взаємодії й використовував свою методику в основному в умовах клініки. Цей тест модифікований Людмилою Собчик. Модифікація тесту й адаптація його до потреб практичного психолога укладається в переробці опитувальника, представленого у вигляді 128 характеристик, у поділі факторів на 8 різнонаправлених по своїй сутності октантів, у створенні нової сітки, зручної для реєстрації відповідей і швидкого обрахування отриманих даних, у розвороті показників методики за годинниковою стрілкою. Опитувальник методики представлений у вигляді 128 характеристик. Випробуваний повинен на реєстраційній сітці закреслювати хрестиком номера, що відповідають тим рисам, які він у себе знаходить, залишаючи не закресленими інші номери.

2.2. Аналіз результатів дослідження впливу гендерних стереотипів на спілкування старших підлітків

Дослідження впливу гендерних стереотипів на міжособистісне спілкування старших підлітків розпочалося з методики «Я - дівчина/юнак», оцінка характеристики відповідного або невідповідного гендерного стереотипу носить суб'єктивний характер, тобто визначається самим досліджуваним. Однак, як правило, старшокласники добре класифікують самоописи як стереотипні/нестереотипні, орієнтуючись на традиційні уявлення про мужність - жіночність. У результаті проведеної методики ми одержали наступні результати: 22 % юнаків і 10 % дівчат характеризують себе, як особистість, на яку не впливають відповідні гендерні стереотипи. За результатами ми виділили ще одну категорію учнів -- це ті , які погано усвідомлюють або витісняють власні гендерні характеристики: 10 % хлопчиків і 10 % дівчат.

Наступна категорія учнів -- це ті, які відповідають гендерному стереотипу: 68 % хлопчиків і 80 % дівчат. Аналізуючи дані, ми одержали, що дівчата частіше характеризують себе як підвладних гендерному стереотипу, ніж юнаки.

Діаграма 2.1.

Далі ми використовували опитувальник для оцінки образів «Ідеальна дівчина» («Ідеальний юнак»). Методологічною основою дослідження гендерних стереотипів є концепція психосемантичного вивчення свідомості. У завдання психосемантики входить реконструкція індивідуальної системи значень, через призму якої відбувається сприйняття суб'єктом світу, інших, самого себе. Під психологічною структурою значень, розуміється система співвіднесення й протиставлення слів у процесі їхнього вживання в мовній і пізнавальній діяльності. У системі уявлень кожної людини є специфічні, властиві тільки їй складові, обумовлені її індивідуальним досвідом. Наприклад, образи «ідеального чоловіка або дружини», «справжньої жінки або справжнього чоловіка», формуються завдяки власному досвіду, який завжди унікальний, і спричиняються формуванням критеріїв, «мірок», з якими індивід підходить до оцінки себе й інших. У даній роботі досліджується така детермінанта індивідуальної свідомості суб'єкта, як гендерна приналежність (сукупність вимог, приписань, норм, відмінних якостей, які характеризують юнаків і дівчат).

Методологічним інструментарієм був обраний один з методів експериментальної психосемантики -- метод особистісних семантичних диференціалів, побудований на базі прикметників і деяких описових тверджень, які означають риси особистості й характеру й орієнтований на оцінку іншої людини.

Процедура проведення дослідження за допомогою методу особистісного семантичного диференціала стандартна. По безлічі біополярних і уніполярних шкал, утворених «особистісними» прикметниками й описовими характеристиками, оцінюються задані образи, які піддаються потім факторному аналізу.

У результаті проведеного дослідження ми одержали такі дані -- ідеальному образу юнака на відміну від дівчат відповідають наступні середні показники в групі юнаків і дівчат по 10 наведеним нижче факторам.

Діаграма 2.2.

Ідеальний образ юнака за відповідями учениць 9-го класу

Діаграма 2.3.

Ідеальний образ юнака за відповідями хлопців-учнів 9-го класу

Ідеальному образу дівчини на відміну від юнака відповідають наступні середні показники.

Діаграма 2.4

Ідеальний образ дівчини за відповідями учениць 9-го класу

Діаграма 2.5.

Ідеальний образ дівчини за відповідями хлопців-учнів 9-го класу

У цілому в групі можна виділити стереотипний образ ідеального юнака із середніми показниками по факторах:

1. Оцінки (загальної привабливості) - 74,6%

2. Сила особистості - 65%,

3. Емоційність - 55%

4. Соціальний статус - 77%

5. Залежність - 54%

6. Емпатійність - 62,5%

7. Сучасність - 77,45%

8. Фемінінність - 65,25%

9. Маскулінність -67,75%

10. Андрогинність - 66,52%,

А також образ ідеальної дівчини:

1. Оцінки (загальної привабливості) - 74,12%

2. Сила особистості - 58,85%

3. Емоційність - 63,15%

4. Соціальний статус - 71,5%

5. Залежність - 58,6%

6. Емпатійність - 71,5%

7. Сучасність - 66,8%

8.Фемінінність - 78,4%

9. Маскулінність - 65,5%

10. Андрогинність - 70,62%

На думку старших підлітків, ідеальний юнак на відміну від дівчини має загальну привабливість, силу особистості, більше важливий соціальний статус, сучасність, але різниця між фемінінними й маскулінними якостями незначна. Старші підлітки вважають, що ідеальна дівчина повинна бути емоційною, емпатійною, також має відрізнятися фемінінністью, та більш високою андрогинністю.

Використовуючи опитувальник Сандри Бем і методику «ДМВ» ми одержали наступні результати: 100% старших підлітків за методикою С.Бем мають андрогинність. Андрогінія - сполучення традиційно жіночих і чоловічих рис - значима психологічна характеристика людини, яка визначає її здатність варіювати поведінку залежно від ситуації; вона допомагає формуванню стабільності до стресів, сприяє досягненню успіхів у різних сферах життєдіяльності. Незважаючи на те, що в даному класі й у дівчаток і в хлопчиків була виявлена андрогінія, але в дівчаток незначно переважали фемінінні якості, а в хлопчиків маскулінні. Використовуючи методику «ДМВ» ми отримали результати, які підтверджують, що 50% дівчат мають маскулінні риси особистості, а 25% хлопчиків фемінінні. Порівнявши результати по шкалах «маскулінності і фемінінності», отримані за опитувальником С.Бэм і тестом ДМВ, подібні значення можна розглядати як показник стабільності маскулінних і фемінінних характеристик у структурі ідентичності. 50% дівчат і 75% хлопчиків мають подібні значення по даних шкалах, отже можна говорити про те, що даний показник є стійкою характеристикою фемінінності і маскулінності в структурі ідентичності

Отримані дані говорять про наявність психологічних статевих розходжень між хлопчиками й дівчатками. 76 % дівчат більше хочуть додержуватися власних уявлень про жіночність, вони більш фемінінні, експресивні й менш інструментальні. Дівчатки більш довірливі, натомість 84 % хлопчиків більше схильні до прикрашання себе (що погоджується зі стереотипами про мужність-жіночність).

Цікаво те, що дівчата -- 54% -- приблизно рівною мірою із хлопчиками -- 58% -- хочуть бути схожими на ідеальних чоловіків. Це можна пояснити або високою цінністю для дівчат якостей, якими вони наділяють ідеального чоловіка, або деякою фемінізацією образа ідеального чоловіка дівчатами. Порівнявши результати методики «ДМВ» і методики С.Бем ми одержали: дівчата й хлопчики з тенденцією до фемінінності уникають контактів з людьми й мають обмежене коло контактів, уникають брати на себе відповідальність за прийняття рішень, обережні при встановленні близьких інтимних відносин. У дівчат і хлопчиків з тенденцією до маскулінності велике коло контактів, вони легко вступають у взаємини, мають середній рівень контролю, беруть на себе відповідальність при прийнятті рішень, схильні встановлювати близький взаємини.

Таким чином, ми можемо зробити висновок про те, що виділені нами показники гендерних стереотипів у міжособистісних відносинах виявляють міцний взаємозв'язок, у своїй сукупності визначаючи успішність розвитку особистості в старшому підлітковому віці.

При зіставленні ступеня сформованості статеворолевої ідентичності з рівнем спілкування виявилося, що хлопчики й дівчата розрізняються за рівнем розвитку психологічних властивостей, які входять у загальнопоширені уявлення про маскулінність - фемінінність, а також інструментальності й експресивності. Причому відповідність статеворолевим стереотипам у хлопчиків набагато важливіше для встановлення продуктивного спілкування й подальшого особистісного розвитку, ніж у дівчат. Дівчатам простіше будувати свою статеворолеву ідентичність, тому що м'якість, розмитість стереотипу «справжньої жінки» залишає їм більшу свободу. Більше того, оволодіння дівчатами інструментальними якостями розширює діапазон їхньої поведінки й позитивно впливає на здатність до адаптації в суспільстві, яке динамічно змінюється.

Знання, вимірюване ступенем диференційованості уявлень про чоловічу й жіночу поведінку, і засвоєння статевих стереотипів, вимірюване ступенем ідентифікації себе із представниками своєї статі, позитивно впливають на процес спілкування й розвиток особистості в цілому.

Висновки

Як показує практика, причини труднощів підлітків і юнаків, які можна пов'язати із труднощами освоєння нових відносин, нового періоду в житті людини, багатогранні і можуть бути представлені комплексами у різноманітних сполученнях. Багато дослідників, зауважують, що важко складаються відносини підлітків з батьками й однолітками, важко засвоюється процес навчання в школі, а це в свою чергу важко диференціювати від міжособистісних відносин з однолітками, батьками й учителями, труднощами, обумовленими розвитком самосвідомості. Пережиті труднощі й проблеми хлопчика або дівчини пов'язані з найбільш важливими змінами й психологічними надбаннями цього віку. У той же час труднощі, які виявляються в підлітка, не відображають цілком і повністю позицій і вчинків юнака, до них не можуть бути зведені всі устремління й прояви його активності.

Сьогодні гендерні стереотипи міняються, по-різному в різних верств суспільства. Так стереотип жіночності, який зложився ще в ХІХ ст., залишається популярним дотепер (особливо в чоловіків): жінка повинна бути ніжною, гарною, м'якою, ласкавою й у той же час пасивною й залежною. Але, за уявленнями сучасних жінок, їм треба бути розумними, енергійними, заповзятливими -- тобто мати чоловічі якості.

Стереотип маскулінності також змінився: традиційно в нього входили фізична сила, придушення ніжності, функціональне відношення до жінки, нестриманість, вираження гніву і пристрасті. Сучасний портрет інши: інтелект цінується вище фізичної сили, допускається прояв ніжності й щиросердечної тонкості, потрібне приборкання «грубих» почуттів, хоча в менш освічених людей стереотип маскулінності залишається більш традиційним (наприклад, як у підлітків).

У старшому підлітковому віці гендерні проблеми здобувають особливу актуальність у період закінчення школи, коли старшокласники стоять перед вибором свого подальшого життєвого шляху й сфери професійної діяльності. У суспільстві усе ще досить стійкі стереотипи про те, що для жінок головними соціальними ролями є не професійні, а сімейні ролі (мати, господарка). Таким чином, ми можемо зробити висновок про те, що виділені нами показники спілкування й показники гендерних стереотипів у міжособистісних відносинах виявляють міцний взаємозв'язок, та у своїй сукупності визначаючи успішність розвитку особистості в старшому підлітковому віці.

На думку старших підлітків ідеальний юнак на відміну від дівчини має загальну привабливість, силу особистості, більше важливий соціальний статус, сучасність, але різниця між фемінінними й маскулінними якостями незначна. На думку старших підлітків ідеальна дівчина повинна відрізнятися емоційністю, емпатійністю, фемінінністю, більш високою андрогінністю.

Гендерні стереотипи дуже впливають на процес спілкування. відповідність гендерному стереотипу формує впевненість у собі, розширює коло контактів, полегшує процес спілкування, а невідповідність гендерному стереотипу утрудняє встановлення близьких відносин, звужує коло контактів.

Таким чином, ми можемо зробити висновок про те, що виділені нами показники процесу спілкування й показники гендерних стереотипів у міжособистісних відносинах виявляють міцний взаємозв'язок, у своїй сукупності визначаючи успішність розвитку особистості в старшому підлітковому віці.

Список використаної літератури:

1. Абраменкова В.В. Половая дифференциация и межличностные отношения в детской группе // Вопросы психологии. -- 1987. -- №5. -- С. 70-78.

2. Агеев B.C. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов // Вопросы психологии. -- 1987. -- № 2. -- С. 152-158.

3. Алешина Ю. Е., Волович А. С. Проблемы усвоения ролей мужчины и женщины // Вопросы психологии. -- 1991. -- № 4. -- С. 74-81.

4. Антология гендерной теории. Сб. пер. / Сост. и комментарии Е.И. Гаповой и А.Р. Усмановой. -- Минск: Пропилеи, 2000. -- 384 с.

5. Бендас Т.В. Гендерная психология: учеб. пособие. -- М., Питер, 2005.

6. Берн Шон. Гендерная психология. /Пер. с англ. -- СПб., 2004.

7. Бодалев А.А: Восприятие и понимание человека человеком. - М.: МГУ, 1982. - 280 с.

8. Боричев А Теория межличностных отношений и когнитивные теории личности. - М.: Прайм-Еврознак, 2007. -- 128 с.

9. Брандт Г.А. Природа женщины. -- Екатеринбург, 2000.

10. Вариации на тему гендера. -- СПб.: Алетейя, 2004. -- 316 с.

11. Введение в гендерные исследования. Часть 1. Учеб. пособие / Под ред. И. Жеребкиной. -- Харьков, СПб., 2001. -- 707 с.

12. Воронина О.А. Феминизм и гендерное равенство. -- М.: Едиториал УРСС, 2004.

13. Воронцов Д. В. Что такое гендер // Практикум по гендерной психологии / Под ред. И. С. Клециной. - СПб., 2003

14. Гендерный подход в психологических исследованиях и консультировании: Мат-лы конференции / Под ред. Е.И. Крукович и Ю.Г. Фроловой. - Минск: ЕГУ, 2002. -- 100 с.

15. Грошев И.В. Психология половых различий. -- Тамбов, 2001.

16. Дерманова И.Б., Сидоренко Е. В. Межличностные отношения. - М.: «Речь», 2005. - 40 с.

17. Дуткевич Т.В. Загальна психологія: (Конспект лекцій): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Кам'янець-Подільський держ. педагогічний ун-т. Кафедра психології. -- Кам'янець-Подільський, 2002. -- 96с.

18. Зуйкова Е.М. Феминология: учеб. пособие. -- М., 2001.

19. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. -- СПб, 2002.

20. Клёцина И.С. Гендерная психология и направления ее развития // Практикум по гендерной психологии / Под ред. И.С. Клёциной. -- СПб, 2003. -- С.44-471.

21. Клецина И.С. Психология гендерных отношений: теория и практика. -- СПб., 2004.

22. Клёцина И.С. Самореализация личности и гендерные стереотипы // Психологические проблемы самореализации личности. -- СПб, 1998. -- Вып.2. - С. 28.

23. Кон И.С: Психология половых различий // Вопросы психологии, 1980. -- №. 2. - С. 25-36.

24. Корнев М. Н., Коваленко А. Б. Соціальна психологія. -- К., 1995.

25. Кошенова М.И. Влияние гендерных стереотипов на качество межличностного общения // Практикум по гендерной психологии / Под ред. И.С. Клёциной. -- СПб, 2003. -- С.185-195.

26. Логвінова Д.В. Вплив гендерних установок на розвиток і становлення особистості // Вісник ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків: ХДПУ, 2002. - Вип.9. - С. 154-159.

27. Логвінова Д.В. Гендерні стереотипи старшокласників про соціальні ролі // Вісник Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна. Збірник наукових праць. Серія: Психологія. -- №702. -- Випуск 34. Харків 2005. - С. 100-104.

28. Мачуська І. Міжособистісне спілкування підлітків / І. Мачуська // Шкільний світ. -- 2007. -- Трав. (№ 17). -- С. 1 - 11.

29. Петрова Р.Г. Гендерология и феминология. -- М., 2006.

30. Погольша В. М., Казаринова Н. В., Куницына В. Н. Межличностное общение: Учебник для вузов, 1-е издание. - СПб.: Питер, 2003. -- 544 с.

31. Практикум по гендерной психологии. Учеб. пособие. /Под ред. И. С. Клециной. -- СПб. и др., 2003. -- С.277-284.

32. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. -- М.: Педагогика, 1989. -- Т. 1. -- 486 с.

33. Семиченко В. А. Психология общения. -- К., 1997.

34. Теория и методология гендерных исследований. Курс лекций / отв. ред. Воронина О.А.. -- М.: МЦГИ, 2001 -- 415 с. -- С.13-108

35. Теун Марез. Мужское и женское: в поисках мужественности. /Пер. с англ. -- К., 2001.

36. Шульц Д. История современной психологи. -- СПб, 1998 -- С.499-511.

Додатки
І.

Методика «Я - дівчина/юнак»

Інструкція.

Ви одержали опитувальні бланки, які починаються із фрази « Я- дівчина» або «Я - юнак» і далі залишений порожній рядок. Будь ласка, протягом 10 хвилин допишіть речення на власний розсуд.

1. Я - дівчина (юнак), тому що...

2. Я - дівчина (юнак) і хочу...

3. Я - дівчина (юнак), і для мене...

4. Я - дівчина (юнак) і не терплю, коли...

5. Я - дівчина (юнак) і можу...

6. Я - дівчина (юнак) і рада/ий коли...

7. Я - дівчина (юнак) і знаю, що...

8. Я - дівчина (юнак) і засмучена/ний тим, що...

9. Я - дівчина (юнак) і роблю...

Обробка результатів.

Для кожного речення виводиться бал, який показує, наскільки дане речення характеризує досліджуваного: 2 бали -- піддається впливу гендерного стереотипу, 0 балів -- не піддається впливу гендерного стереотипу, 1 бал -- нейтральний вплив. У цьому випадку індивідуальна оцінка ступеня стереотипності / нестереотипності носить суб'єктивний характер, тобто сам досліджуваний визначає для себе характеристики гендерного стереотипу.

Приклади речень і варіанти відповідей з оцінкою.

Я - дівчина тому, що...

Народилася такою 2

Мені подобається бути такою 0

Просто дівчина 1

Я - дівчина й хочу, щоб...

Я завжди була гарною 2

Мене поважали й цінували мою думку 0

Був мир в усьому світі 1

Я - дівчина й можу...

Бути терплячою 2

Домогтися в житті всього сама 0

Дозволити собі деякі речі 1

Отримані по всіх реченнях результати підсумовуються.

Набрана кількість балів від 19 до 27 свідчить про те, що особистість характеризує себе як підвладну гендерному стереотипу; кількість балів від 10 до 18 -- про те, що особистістю погано усвідомлюються або «витісняються» власні гендерні характеристики; кількість балів від 0 до 9 свідчить про те, що особистість характеризує себе як не підвладну гендерному стереотипу.

ІІ.

Опитувальник, пропонований для оцінки образів «Я», «Ідеальна дівчина»(«Ідеальний юнак»)

Ціль. Виявити існуючі гендерні стереотипи в нормативному відношенні, а також порівняти поведінкову модель старшокласника з його гендерними уявленнями.

Оснащення. Бланки опитувальників. Ручки, олівці. Калькулятор для підрахунку результатів.

Порядок роботи.

1. Характеристика образів «Я» - заповнення бланків.

2. Обробка бланків.

3. Порівняння результатів.

Інструкція. У правому і лівому стовпцях бланка містяться полярні якості для образів «Я», «Ідеальна дівчина», «Ідеальний юнак». Дайте оцінку даним якостям, відзначивши ступінь виразності характеристик для кожного образа в середньому стовпці (у процентному вираженні від 0 до 100).

«Ідеальний юнак»

100

Відразливий

Привабливий

Некрасивий

Гарний

Непривабливий

Чарівний

Не викликає довіри

Викликає довіру

Дурний

Розумний

Байдужий

Доброзичливий

Нещирий

Щирий

Невпевнений

Упевнений

Боязкий

Сміливий

Скований

Вільний

Слабка особистість

Сильна особистість

Не має власної думки

Має власну думку

Пасивний

Активний

Замкнутий

Відкритий

Сподівається тільки на себе

Сподівається на допомогу інших

Розважливий

Безпосередній

Не захоплює

Захоплює

Любить ризик

Любить стабільність

Образне мислення

Аналітичний розум

Незалежний

Орієнтується на думку інших

21.

Любить змагатися

Віддає перевагу компромісам

Черствий

Уважний до потреб інших

«Виражається»

Не користується брутальними словами

Недовірливий

Довірливий

Байдужний

Співчуваючий

Стриманий

Емоційний

Не має вдома тварин

Має вдома тварину

Сподівається на інтуїцію

Раціональний

Статичний

Метушливий

Фамільярний

Коректний

Низький соціальний статус

Високий соціальний статус

Має вузьке коло інтересів

Має широке коло інтересів

Погано одягнений

Добре одягнений

Погано вчиться

Добре вчиться

Нещасний

Щасливий

Неорганізований

Організований

Нерішучий

Рішучий

Передбачуваний

Непередбачений

Ненадійний

Надійний

Має шанувальниць

Вірний друг

Вміє готувати

Любить дітей

Спортивний

Не ревнивий

Ревнивий

«Ідеальна дівчина»

100

Відразлива

Приваблива

Некрасива

Гарна

Неприваблива

Чарівна

Не викликає довіри

Викликає довіру

Дурна

Розумна

Байдужа

Доброзичлива

Нещира

Щира

Невпевнена

Упевнена

Боязка

Смілива

Скована

Вільна

Слабка особистість

Сильна особистість

Не має власної думки

Має власну думку

Пасивна

Активна

Замкнута

Відкрита

Сподівається тільки на себе

Сподівається на допомогу інших

Розважлива

Безпосередня

Не захоплює

Захоплює

Любить ризик

Любить стабільність

Образне мислення

Аналітичний розум

Незалежна

Орієнтується на думку інших

21.

Любить змагатися

Віддає перевагу компромісам

Черства

Уважна до потреб інших

«Виражається»

Не користується брутальними словами

Недовірлива

Довірлива

Байдужа

Співчуваюча

Стримана

Емоційна

Не має домашніх тварин

Має домашні тварини

Сподівається на інтуїцію

Раціональна

Статична

Метушлива

Фамільярна

Коректна

Низький соціальний статус

Високий соціальний статус

Має вузьке коло інтересів

Має широке коло інтересів

Погано одягнена

Добре одягнена

Погано вчиться

Добре вчиться

Нещасна

Щаслива

Неорганізована

Організована

Нерішуча

Рішуча

Передбачувана

Непередбачена

Ненадійна

Надійна

Має шанувальників

Вірна подруга

Уміє готувати

Любить дітей

Ненадійна

Надійна

Спортивна

Не ревнива

Ревнива

Обробка даних.

Всі шкали групуються для факторного аналізу, результати підсумовуються, обчислюється середній показник кожного фактору.

Для аналізу виділяються наступні фактори:

- оцінка загальної привабливості

- сили особистості

- емоційності

- соціального статусу

- залежності

- емпатійності

- сучасності

- фемінінності

- маскулінності

- андрогінності

По кожному фактору обчислюється середній показник.

1. Фактор оцінки (загальної привабливості) містить у собі шкали: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8.

2. Фактор сили особистості: 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15.

3. Фактор емоційності: 17, 26, 28, 29, 37.

4. Фактор соціального статусу: 12, 31, 32, 33, 34.

5. Фактор залежності: 16, 18, 20, 21, 24.

6. Фактор емпатійності: 7, 21, 22, 23, 24, 25, 27, 30.

7. Фактор сучасності: 9, 11, 12, 31, 32, 33, 43, 44, 45.

8. Фактор фемінінності: 22, 23, 24, 26, 40, 41, 19, 28.

9. Фактор маскулінності: 12, 14, 32, 34, 43, 44, 45, 19, 28.

10. Фактор андрогінності: 2, 7, 8, 35, 36, 37, 38, 39.

У результаті обчислень і порівнянь можна зробити висновки про стереотипність поглядів досліджуваних.

ІІІ.

Опитувальник С. Бем.

Інструкція: оцініть наявність у себе названих нижче якостей. Можна відповідати тільки «Так» або «Ні».

1. Віра в себе

2. Вміння уступати

3. Здатність допомогти

4. Схильність захищати свої погляди

5. Життєрадісність

6. Похмурість

7. Незалежність

8. Сором'язливість

9. Совісність

10. Атлетичність

11. Ніжність

12. Театральність

13. Напористість

14. Запопадливість на лестощі

15. Удачливість

16. Сильна особистість

17. Відданість

18. Непередбачуваність

19. Сила

20. Жіночність

21. Надійність

22. Аналітичність

23. Уміння співчувати

24. Ревнивість

25. Здатність до лідерства

26. Турбота про людей

27. Прямота, правдивість

28. Схильність до ризику

29. Скритність

30. Швидкість у прийнятті рішень

31. Жаль

32. Щирість

33. Самодостатність (розраховує тільки на себе)

34. Здатність утішити

35. Марнославство

36. Владність

37. Тихий голос

38. Привабливість

39. Мужність

40. Теплота, сердечність

41. Урочистість. Важливість

42. Власна позиція

43. М'якість

44. Уміння дружити

45. Агресивність

46. Довірливість

47. Малорезультативність

48. Схильність вести за собою

49. Інфантильність

50. Пристосовуваність

51. Індивідуалізм

52. Нелюбов до лайок

53. Несистематичність

54. Дух змагання

55. Любов до дітей

56. Тактовність

57. Амбіційність

58. Спокій

59. Традиційність.

60. Розуміння інших

Обробка даних.

Ключ.

Маскулінність (відповідь «так»): 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58.

Фемінінність (відповідь «так»): 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 29, 32, 35, 38, 41, 44, 47, 50, 53, 56, 59.

За кожний збіг із ключем нараховується 1 бал. Потім визначається показник фемінінності (F) і маскулінності (M) відповідно до формули:F= (сума балів по фемінінності) : 20

M= (сума балів по маскулінності): 20

Основний індекс визначається як IS = (F - M) 2, 322.

Якщо величина індексу коливається в межах від - 1 до +1, то робиться висновок про андрогинність. Якщо індекс менше -- 1, то робиться висновок про маскулінність, коли індекс більше +2,025, то це говорить про яскраво виражену фемінінність, а якщо менше 2, 025, то це говорить про яскраво виражену маскулінність.

ІV.

Метод діагностики міжособистісних відносин (ДМВ)

Перед вами опитувальник, який містить різні характеристики. Варто уважно прочитати кожну й подумати, чи відповідає вона вашому уявленню про себе. Якщо так, то перекресліть хрестиком відповідний порядковий номер характеристики в сітці реєстраційного листа. Якщо ні, то не робіть жодних позначок на реєстраційному листі. Постарайтеся виявити максимальну уважність і відвертість. Щоб уникнути повторного обстеження. Отже, яка ви людина?

1. Уміє подобатися

2. Справляє враження на навколишніх

3. Уміє розпоряджатися, наказувати

4. Уміє наполягти на своєму

5. Має почуття достоїнства

6. Незалежний

7. Здатний сам подбати про себе

8. Може виявити байдужність

9. Здатний бути суворим

10. Строгий, але справедливий

11. Може бути щирим

12. Критичний до інших

13. Любить поплакатися

14. Часто сумний

15. Здатний проявляти недовіру

16. Часто розчаровується

17. Здатний бути критичним до себе

18. Здатний визнати свою неправоту

19. Охоче підкоряється

20. Покладливий

21. Вдячний

22. Захоплюється й схильний до наслідування

23. Поважний

24. Шукаючий схвалення

25. Здатний до співробітництва, взаємодопомоги

26. Прагне ужитися з іншими

27. Доброзичливий

28. Уважний і ласкавий

29. Делікатний

30. Підбадьорливий

31. Чуйний до закликів про допомогу

32. Безкорисливий

33. Здатний викликати замилування

34. Користується в інших повагою

35. Має талант керівника

36. Любить відповідальність

37. Упевнений у собі

38. Самовпевнений і напористий

39. Діловитий, практичний

40. Любить суперничати

41. Стійкий і крутий, там де треба

42. Невблаганний, але безсторонній

43. Дратівливий

44. Відкритий і прямолінійний

45. Не терпить, щоб їм командували

46. Скептичний

47. На нього важко зробити враження

48. Вразливий, педантичний

49. Легко бентежиться

50. Невпевнений у собі

51. Поступливий

52. Скромний

53. Часто вдається до допомоги інших

54. Дуже почитає авторитети

55. Охоче приймає поради

56. Довірливий і прагне радувати інших

57. Завжди люб'язний в обходженні

58. Дорожить думкою навколишніх

59. Товариський

60. Добросердий

61. Добрий, та вселяє впевненість

62. Ніжний і м'якосердий

63. Любить піклуватися про інших

64. Щедрий

65. Любить давати поради

66. Справляє враження значущості

67. Начальственно - наказовий

68. Владний

69. Хвалькуватий

70. Гордовитий і самовдоволений

71. Думає тільки про себе

72. Хитрий

73. Нетерпимий до помилок інших

74. Розважливий

75. Відвертий

76. Часто недружелюбний

77. Озлоблений

78. Скаржник

79. Ревнивий

80. Довго пам'ятає образи

81. Самобичувальний

82. Соромливий

83. Безініціативний

84. Лагідний

85. Залежний, несамостійний

86. Любить підкорятися

87. Надає іншим приймати рішення

88. Легко попадає впросак

89. Легко піддається впливу друзів

90. Готовий довіритися будь-кому

91. Прихильний до усіх

92. Усім симпатизує

93. Прощає всіх

94. Переповнений надмірним співчуттям

95. Великодушний і терпимий до недоліків

96. Прагне допомогти кожному

97. Прагне до успіху

98. Очікує захоплення від кожного

99. Розпоряджається іншими

100. Деспотичний

101. Ставиться до навколишніх з почуттям переваги

102. Марнолюбний

103. Егоїстичний

104. Холодний, черствий

105. Уїдливий, глузливий

106. Злий, жорстокий

107. Часто злий

108. Байдужий

109. Злопам'ятний

110. Проникнутий духом протиріччя

111. Упертий

112. Недовірливий і підозрілий

113. Боязкий

114. Соромливий

115. Послужливий

116. М'якотілий

117. Майже нікому не заперечує

118. Нав'язливий

119. Любить, щоб його опікували

120. Надмірно довірливий

121. Прагне здобути прихильність кожного

122. З усіма погоджується

123. Завжди з усіма дружелюбний

124. Усіх любить

125. Занадто поблажливий до навколишніх

126. Намагається утішити кожного

127. Піклується про інших

128. Псує людей надмірною добротою

Після того, як випробуваний оцінить себе і заповнить сітку реєстраційного листа, підраховуються бали за 8-ми варіантами міжособистісної взаємодії. Для цього використовується «ключ», за допомогою якого виділяються блоки по 16 номерів, що формують 8 октантів методики. Кількість перекреслених досліджуваним номерів у кожному блоці виноситься на таблицю кількісних результатів відповідно до кожного октанта, що відображає той або інший варіант міжособистісних відносин.

Реєстраційна сітка.

Прізвище_______________Ім'я______________по батькові________________

Дата__________Вік__________

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32

33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 50 61 62 63 64

65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96

97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121122 123 124 125 126 127 128

Ключ.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32

33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 50 61 62 63 64

65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96

97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121122 123 124 125 126 127 128

Результати.

I октант. Владно-Лідируючий тип міжособистісної поведінки у відносинах з навколишніми. Помірні показники (до 8 балів включно) виявляють упевненість у собі, уміння бути гарним наставником і організатором, властивості керівника. При більш високих балах (до 12 балів) -- нетерпимість до критики, переоцінка власних можливостей, при балах вище 12 -- дидактичний стиль висловлень, імперативна потреба командувати іншими, риси деспотизму.

II октант. Незалежно - домінуючий. Виявляє стиль міжособистісних відносин від упевненого, незалежного, того, який любить суперничати (при помірних показниках у межах 8 балів) до самовдоволеного, нарцистичного. З вираженим почуттям власної переваги над навколишніми ( 9-12 балів), з тенденцією мати особливу думку відмінну від думки більшості, і займати відособлену позицію в групі -- при балах вище 12.

III октант. Прямолінійно-агресивний. Залежно від ступеня виразності показників цей октант виявляє щирість, безпосередність, прямолінійність, наполегливість у досягненні мети (помірні бали) або надмірна завзятість, недружелюбність, нестриманість і запальність (високі бали).

IV октант. Недовірливо-Скептичний стиль міжособистісної поведінки. Для нього характерна реалістичність бази суджень і вчинків, скептицизм і неконформність (до 8 балів), які переростають у вкрай уразливий і недовірливий модус відносин до навколишніх з вираженою схильністю до критицизму, з невдоволенням іншими й підозрілістю (при показниках 12-16 балів).

V октант. Покірно-Сором'язливий. Відображає такі особливості міжособистісних відносин, як скромність, сором'язливість, схильність брати на себе чужі обов'язки. При високих балах -- повна покірність. Підвищене почуття провини, самознищення.

VI октант. Залежно-слухняний. При помірних балах -- потреба в допомозі й довірі з боку навколишніх, у їхньому визнанні. При високих показниках -- понадконформність, повна залежність від думки навколишніх.

VII октант. Співробітничо-Конвенціональний стиль міжособистісних відносин, властивий особам, які прагнуть тісного співробітництва з референтною групою, до дружелюбних відносин з навколишніми. Надмірність ступеня виразності даного стилю проявляється компромісною поведінкою, нестриманістю у виливах своєї дружелюбності стосовно навколишніх, прагнення підкреслити свою причетність до інтересів більшості.

VIII октант. Відповідально-Великодушний варіант міжособистісної поведінки. Проявляється вираженою готовністю допомагати навколишнім. Розвиненим почуттям відповідальності (до 8 балів). Високі бали виявляють м'якосердечність, понадобов'язковість, гіперсоціальність установок, підкреслений альтруїзм.

Перші чотири типи міжособистісних відносин -- I, II, III і IV -- характеризуються перевагою неконформних тенденцій, з них III, IV-- схильністю до конфліктних проявів, а I і II-- незалежної думки, завзятістю у відстоюванні власної точки зору, тенденції до лідерства й домінування. Інші чотири октанти -- V, VI, VII і VIII -- виявляють собою протилежну картину: вони підкоряються, виявляють непевність у собі й конформність (V і VI), схильність до компромісів, конгруентність і відповідальність у контактах з навколишніми (VII і VIII).

Страницы: 1, 2