Мотивация и стратегия прямого инвестирования в конкурентной среде - (диплом)

- різноманітна по галузевій структурі палітра використання іноземних вкладень; - переважання в перші роки вкладень засобів у традиційні галузі промисловості; звисока питома вага розміщення капіталу в сфері обробної промисловості; - тенденція нарощування прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у високотехнологічні галузі народного господарства; звисока частка в обробній промисловості капіталу припадає на виробництво транспорту (легкові, вантажні автомобілі, автобуси), а також телекомунікації, торгівлю і фінансовий сектор; - проблема входження землі в торговий оборот, а також процедура її придбання притягли пильну увагу до такої галузі, як сільське господарство. [41] У Європі найбільше поширився такий шлях інвестування, як створення спільних підприємств. Новий бізнес дозволяє інвестору без істотних додаткових витрат здійснювати виробництво, застосовувати напрацьований досвід і ділові зв'язки партнера. Тут більше половини спільних підприємств являють собою об'єкти з 100%-ним притягненням іноземного капіталу (повна власність за рахунок викупу частки). Ці форми особливо одержали поширення в Болгарії, Угорщині, Румунії. [27, 43] У числі негативних наслідків притягнення іноземного капіталу зазначають: - орієнтацію експортної політики країн на цілі внутрішнього ринку країн-інвесторів; - передислокацію на території країн Східної Європи низькорентабельних, непрогресивних традиційних галузей; - збільшення пасиву торгового балансу країн. Темпи економічного росту не залежать від притягнення прямих іноземних інвестицій. [36] Таким чином, досвід притягнення іноземних інвестицій у постсоціалістичних державах показує, що будь-яка участь іноземного інвестора не завжди може служити благом стосовно національних інтересів. Мета іноземних інвесторів практично зводилася до того, щоб не допустити самостійного виходу на світовий ринок або ж переорієнтувати підприємство на випуск застарілої або неконкурентоспроможної на світовому ринку продукції.

Сукупний капітал у 1995 році досяг 1258 млрд. дол. , що перевищувало рівень 1990 року більш ніж у 3 рази. У структурі ж самого капіталу, що мігрує, істотно зросли іноземні прямі інвестиції, які досягли 325 млрд. дол. , що в порівнянні з 80-ми роками в 3, 5 рази більше. [43] Стимулювали припливи інвестиційних ресурсів, як правило, дві причини: нерівномірність розвитку окремих країн і стрімке зростання нових індустріальних країн. Помітний факт, що високий рівень імпорту капіталу сприяв випереджаючому росту світової торгівлі у порівнянні зі сферою виробництва. Збільшення суми іноземних прямих інвестицій обумовило зростання збуту продукції, створеної за участю іноземного капіталу, а більше 40 тисяч ТНК із їх 250-тисячною мережею філій стали управляти рухом 2/3 світового експорту, половину якого складали внутрішньофірмові поставки. Аналізуючи політику притягнення капіталу в масштабі всесвітнього господарства, в якості методичного прийому була використана типологія держав за рівнями розвитку. Однак, з огляду на значимість тієї або іншої національної специфіки, найчастіше важко виділити єдиний рецепт для прийняття певних заходів, оскільки навіть в однотипних державах спостерігається широта амплітуди розходжень як у використовуваних інструментах, так і в прогнозах їх наслідків.

3. 2. Сучасний стан і перспективи залучення прямих іноземних інвестицій в Україну

Після 1991 року в Україні відбулися глибокі зміни. Була прийнята нова Конституція країни, що сприяло розвитку процесів демократизації суспільства. За роки проведення реформ в Україні вдалося домогтися деяких позитивних результатів, однак все ще продовжується спад виробництва, великий дефіцит бюджету, збільшуються неплатежі підприємств. Саме на цьому етапі розвитку країни, коли намітився вихід із кризи і цілком реальні стабілізація, а потім і пожвавлення в економіці, особливо актуальною стає задача притягнення прямих іноземних інвестицій. Вони повинні не тільки дати серйозний імпульс оздоровленню української економіки, але і сприяти її входженню у світову економіку. Великий інтерес у відношенні вкладення капіталу викликають в інвесторів такі галузі економіки України, як харчова промисловість, торгівля, машинобудування і металообробка, фінансово-кредитна сфера, будівництво і промисловість будівельних матеріалів, хімічна і нафтохімічна промисловість. Загальний обсяг прямих інвестицій, що фактично потрапили в Україну починаючи з 1992 року і до 1 жовтня 1997 року склали 1797, 6 млн. доларів США. Найбільші обсяги з цієї суми надійшли в Київ, Київську область, Дніпропетровську область, Крим, Одесу і Черкаси. [26] Досвід багатьох країн світу показує доцільність притягнення іноземних інвестицій. Для України, як і для інших постсоціалістичних країн, існує ряд перешкод на шляху здійснення цього процесу. До них можна віднести відсутність відповідного інвестиційного клімату в країні; недосконалість ринкового механізму економіки; нестабільність політичної ситуації; низький рівень ділової і професійної кваліфікації підприємців; недостатньо привабливі інвестиційні проекти і водночас нестача зацікавлених партнерів. Крім того, на інтенсивність іноземних інвестицій діє руйнівна податкова система; відсутність діючої системи страхування інвестицій; надмірна монополізація економіки; а також високий рівень інфляції. Також відзначається відсутність приватної власності на землю і неконвертованість національної валюти. Таблиця 3. 1. [47]

    Основні перепони для прямих іноземних інвестицій в Україну

“1” – головна причина; “2” – другорядна причина; “3” – не є причиною Ранг

    Проблема
    В цілому
    1
    Нестабільне та надлишкове регулювання
    1, 03
    2
    Нечітка правова система
    1, 21
    3
    Нестійкість економічного середовища
    1, 27
    4
    Корупція
    1, 34
    5
    Тяжкий податковий тягар
    1, 46
    6
    Проблеми зі встановленням чітких прав власності
    1, 56
    7
    Низький рівень доходів громадян
    1, 69
    8

Труднощі у спілкуванні з урядом та приватизаційними органами 1, 78

    9
    Нестійкість політичної сфери
    1, 82
    10
    Відсутність матеріальної інфраструктури
    2, 09
    11
    Проблеми виходу на внутрішній і зовнішній ринки
    2, 16
    Таблиця 3. 2. [47]
    Мотиви компаній, що інвестують в Україну
    Ранг
    Чому ви вирішили інвестувати в Україну
    В цілому
    1
    Масштаби ринку і потенціал його росту
    1, 05
    2
    Доступ до нового регіонального ринку
    1, 92
    3
    Якість навичок робочої сили
    2, 15
    4

Наявність дешевих факторів виробництва (дешева робоча сила, енергія, сировина) 2, 27

    5
    Виробничі потужності
    2, 32
    6

Підвищення конкурентоспроможності в поставці на розвинуті ринки 2, 53

    7
    Податкові стимули
    2, 69
    8
    Доступ до наукових і технологічних розробок України
    2, 71
    Таблиця 3. 3. [47]
    Пріоритети державної політики України
    Ранг
    Пріоритет
    В цілому
    1

Лібералізація руху капіталу, валютного ринку та репатріації прибутків 1, 12

    2

Зняття обмежень на долю іноземної власності в українських компаніях 1, 16

    3
    Мінімізація бюрократичних обмежень
    1, 17
    4
    Зниження податкових ставок та скорочення числа податків
    1, 32
    5

Зняття обмежень на доступ до внутрішнього і зовнішнього ринків 1, 78

    6
    Удосконалення системи контролю за дотриманням контрактів
    1, 81

За оцінками деяких спеціалістів, прямі іноземні інвестиції в Україну обмежені підприємницьким ризиком, який досягає 80%. В рейтингу інвестиційної привабливості країн світу Україна посідає 135 місце. 62, 9% прийнятих Україною інвестицій направлено на фінансування рухомого і нерухомого майна, 32% надійшло у вигляді грошових внесків – це менше 20% від необхідного рівня інвестування. Інвестиції здійснені в рамках 4669 спільних підприємств, з яких лише 27% виробляють яку-небудь продукцію. При створенні СП не завжди організуються виробництва з повним технологічним циклом, з використанням найновіших технологій фірми-інвестора, яка випускає товари, що необхідні Україні, але не виробляються національними підприємствами. Загальний обсяг необхідних іноземних інвестицій в економіку України становить більше 40 млрд. дол. США, в тому числі для таких високотехнологічних галузей як металургія (7 млрд. дол. ), машинобудування (5, 1 млрд. дол. ), хімія і нафтохімія (3, 3 млрд. дол. ). [20, 33] Структура іноземних інвестицій в Україну в 1999 році показує, що найбільший інтерес до вкладення капіталу в інвесторів викликають (у млн. дол. і в % до загального обсягу): харчова промисловість (662, 4 млн. 20, 4%), внутрішня торгівля (557, 7 млн. 17, 2%), машинобудування і металообробка (354, 8 млн. 10, 9%), паливна промисловість (189, 5 млн. 5, 8%). [20] Основними формами притягнення ПІІ в економіку України протягом 1999-2000 років залишалися грошові внески, на які припадає 358, 5 млн. дол. (47, 5% вкладених коштів), внески у формі рухомого і нерухомого майна - 217, 5 млн. дол. (28, 8%) і цінних паперів -112, 7 млн. дол. (14, 9%). [20] Найбільші обсяги інвестицій внесені (у млн. дол. і в % до загального обсягу) нерезидентами з: США (589, 5 млн. , 18, 1%), Нідерландів (301, 0 млн. , 9, 3%), Росії (287, 7 млн. , 8, 9%), Великобританії (243, 4 млн. 7, 5%), Німеччини (229, 5 млн. , 7, 1%), Кіпру (196, 3 млн. , 6, 0%). [20] Інвестори з США вкладають свої капітали практично в усі галузі промисловості. Інвестиції з Нідерландів направляються головним чином у харчову промисловість (на 01. 10. 99 р. їх обсяг склав 235, 5 млн. дол. ); з Росії - у паливну (133, 7 млн. дол. ); Великобританії - харчову промисловість (53, 7 млн. дол. ), а також у машинобудування і металообробку (43, 4 млн. дол. ); з Німеччини - у харчову промисловість (69, 9 млн. дол. ) і у внутрішню торгівлю (57, 8 млн. дол. ). [20] За останні роки іноземні інвестиції вкладені в 7362 підприємства України, причому 27, 3% усіх вкладень спрямовані в підприємства, що є власністю інших держав. [42] Найбільш привабливим регіоном ПІІ є Київ (1031, 3 млн. дол. , або три чверті всіх інвестицій, велика частина яких спрямована у внутрішню торгівлю, фінанси, кредит, страхування і пенсійне забезпечення). Друге місце за обсягом інвестицій займає Київська область (266 млн. дол. , причому 79, 2% інвестицій припадає на харчову промисловість). Третє місце належить Донецькій області. [20] Подібна тенденція іноземної участі в українській економіці спостерігається й в інших регіонах України. Наприклад, у 1999 році між підприємствами України і Канади були підписані 18 комерційних договорів на загальну суму 163 млн. дол. , серед яких можна виділити контракт між канадською компанією Aurora Pacific Consulting and Development Corporation (Ванкувер) і Іванівським спецкар‘єром (Вінницька область) про створення найбільшого в Європі заводу по виробництву абразивного граніту вартістю 6 млн. дол. (внесок канадської сторони - 3, 2 млн. дол. ), меморандум між фірмою Central Canadian Structures (Вінніпег) і Дарницьким фармацевтичним заводом (Київ) про модернізацію виробництва на заводі вартістю 7, 5 млн. дол. (канадська інвестиція -5, 3 млн. дол. ) та інші проекти. [36] Незважаючи на те, що фінансові потоки продовжують іти в Україну, ці надходження поки що не сприяють істотному поліпшенню стану економіки. Однією з причин такої ситуації є той факт, що капітал направляється головним чином у високоприбуткові галузі (харчову промисловість, торгівлю, фінансово-банківську систему), а не у високотехнологічні виробництва (машинобудування і металообробка, хімія і нафтохімія, мікробіологія). [42] Прямі іноземні інвестиції в економіку України в 2000 році виросли до $583 мільйона з $437 мільйонів у 1999 році. [20] Обсяг іноземних інвестицій, вкладених в економіку країни з моменту здобуття незалежності в 1991 році, на 1 січня 2001 року склав $3, 831 мільярди в порівнянні з $3, 248 мільярди роком раніше. Уряд розраховував на $700 мільйонів іноземних інвестицій у 2000 році і $900 мільйонів - у 2001 році. Західні експерти умови перебування в Україні оцінюють в основному доброзичливо, однак, по деяких позиціях досить критично: 81% експертів позитивно оцінили відношення до них місцевого населення, 70% - рівень культури в публічних місцях. Більше половини опитаних (53%) задоволені рівнем цін в Україні, а 40% - якістю товарів. У той же час негативно характеризується поводження чиновників (80% опитаних), рівень українського сервісу (75%), якість засобів масової інформації (71%), зовнішній вигляд вулиць, стан комунального господарства (64%), система транспортного забезпечення і зв'язку (63%). [42] Західні експерти досить високо оцінюють ділові якості українських партнерів, з якими вони працюють в Україні (15% опитаних назвали їх фахівцями найвищого рівня, 35% - відзначили досвідченість і високу кваліфікацію, 29% - середній професійний рівень і лише 6% - низький). При цьому 28% респондентів вважають, що їх постійні українські партнери - високопорядні люди, яким можна цілком довіряти. Біля третини (31 %) опитаних мали справу з партнерами, що можуть поводитися по-різному, в залежності від ситуації, що складається, а в 18% випадків їм довелося зіштовхнутися з людьми, яким довіряти не можна. Серед групи чинників, що негативно вплинули на імідж України, насамперед, відзначили проблеми, які виникли в іноземних інвесторів (50%). На їхню думку, вплив України на міжнародних ринках кредитів і інвестицій мінімальний (так вважають 94% опитаних). [42] Незважаючи на те, що протягом декількох останніх років спостерігався ріст зовнішніх інвестицій в Україну, обсяг прямих іноземних інвестицій не відповідає потребам відродження економіки України. Відповідно до рейтингу журналу Central European Economic Review, Україна, займаючи 15 місце з 27 постсоціалістичних країн за рівнем політичної стабільності, знаходиться лише на 21 місці по показниках інвестиційного клімату й етиці бізнесу. [42] Активному інвестуванню в економіку України перешкоджає відсутність стабільного податкового законодавства. Протягом останніх трьох років було прийнято більше 200 змін і доповнень до Закону України "Про податок на додану вартість". Сьогодні державна податкова політика спрямована на максимальне наповнення дохідної частини бюджету, а тому не стимулює виробництво. Офіційне податкове навантаження в Україні в півтора рази вище, ніж у країнах з таким же рівнем ВВП. [44] Законодавча база України суперечлива, нестабільна і малозрозуміла для іноземних інвесторів. Так, іноземну підприємницьку діяльність в Україні регулюють понад 130 законодавчих актів. Умови ведення бізнесу ускладнює наявність близько 100 контролюючих державних органів. За даними Київського міжнародного інституту соціології, 80% підприємців вважають, що без "неформальних відношень" з місцевими чиновниками вони не змогли б вести свій бізнес в Україні. [44] Як же визначається інвестиційна діяльність по українському законодавству ? Відповідно до Закону України “Про інвестиційну діяльність” інвестиціями є усі види майнових цінностей, вкладені в об'єкти підприємницького й других видів діяльності. Відповідно, інвестиційна діяльність визначається як сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави, спрямована на довгострокове вкладення капіталу в яке-небудь підприємство з метою одержання прибутку. Основним законодавчим актом, що регулює інвестиційну діяльність в Україні, є Закон України “Про режим іноземних інвестицій”. Відповідно до Закону іноземні інвестиції – це цінності, вкладені іноземними інвесторами в які-небудь об'єкти, інвестування в який не заборонено законами України. [2] Якщо підійти до розгляду цієї проблеми з погляду невідпрацьованості діючого законодавства, то слід зазначити, що за останні роки було прийнято декілька правових актів, що регулюють питання іноземного інвестування: 13 березня 1992 р. – Закон України “Про іноземні інвестиції”; 20 травня 1993р. – Декрет Кабінету Міністрів України “Про режим іноземного інвестування”; 17 грудня 1993р. – Закон України “Про державну програму заохочення іноземних інвестицій у Україні”; 19 березня 1996 р. – Закон України “Про режим іноземного інвестування”, після опублікування якого втратили силу усі раніше прийняті перераховані документи. І хоча відмітною рисою останнього Закону є посилення гарантії збереження іноземного капіталу, в умовах постійно мінливого середовища, завжди викликають визначені сумніви в іноземного інвестора Незважаючи на багато труднощів, можна констатувати, що в Україні останнім часом дійсно багато робиться для створення сприятливого інвестиційного клімату. З 20 країнами укладені двосторонні угоди про залучення і взаємний захист інвестицій, а також попередженні подвійного оподатковування, зокрема, з Росією, Канадою, ФРН і іншими країнами. Цим гарантується режим найбільшого сприяння інвестиційної діяльності. У той же час формується адекватний організаційний механізм залучення іноземних інвестицій . На сьогоднішній день Верховною Радою розглянуті зміни до закону “Про оподатковування прибутку підприємств”. Вони передбачають відновлення податкових пільг для підприємств з іноземними інвестиціями, зареєстрованих до 1 січня 1995 року. [42] Ще один напрямок законотворчої роботи – внесення змін і доповнень у Земельний кодекс України по наданню інвесторам права придбання в приватну власність земельних ділянок під забудову і рішенню питання передачі у власність іноземним інвесторам землі, на якій розташовані об'єкти приватизації. Гармонізація законодавства України із системою ГАТТ / ВОТ (Генеральна угода про тарифи і торгівлю / Всесвітня організація торгівлі) є складовою частиною економічних реформ в Україні. Відповідні зміни вносяться в інвестиційне законодавство й у Закон України “Про спеціальні (вільних) економічного зонах” з метою поліпшення умов інвестування для іноземних інвесторів в Україні. [44] На даному етапі в Україні законодавчо встановлені такі державні гарантії захисту іноземних інвестицій, як:

Неможливість націоналізації, примусового вилучення інвестицій. Термін “націоналізація” і “експропріація”, найбільше часто уживані в двосторонніх угодах, мають, як правило, збірне значення, оскільки під цими мірами мається на увазі не тільки сам акт націоналізації, тобто примусового вилучення іноземних інвестицій і передачі їхній у власність держави, але і будь-які інші міри, що мають ефект відчуження, прямого чи непрямого, міри, рівнозначні чи націоналізації експропріації. Усі двосторонні угоди виходять із принципу, відповідно до якого іноземні інвестиції не можуть експропрійовані, націоналізовані чи піддані рівноцінним мірам, за винятком тих випадків, коли такі міри приймаються в суспільних інтересах. Так, Закон України “Про режим іноземного інвестування” допускає реквізицію іноземних інвестицій лише у випадку стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій. Безперешкодний перевід за кордон прибутку й інших засобів в іноземній валюті, отриманих у результаті інвестицій, після оплати передбачених законом обов'язкових платежів; Можливість реінвестування прибутку іноземного інвестора в економіку України й ін. [44] Президент України своїм указом заснував Палату незалежних експертів з питань іноземних інвестицій. Очолює її міністр економіки України. Задачею палати є аналіз стану іноземного інвестування в Україну, підготовка рекомендацій зі збільшення їх обсягу і поліпшенню інвестиційного клімату, розгляд звертань іноземних інвесторів, що стосуються умов їх діяльності в Україні. Починаючи з початку 1998 Український уряд прийняв ряд позитивних мір для поліпшення інвестиційного клімату в країні. Регулювання системи оподатковування, просування процесу приватизації – і це деякі з цих мір. Була заснована Інвестиційна Рада щоб реагувати на проблемні ситуації, що виникають при реалізації інвестиційних проектів; сприяти втіленню цих проектів, координувати дії державних структур пов‘язаних із здійсненням інвестицій тощо. В інвестиційній сфері як у фокусі сходяться всі лиха і надії економічного і соціального розвитку. Від ефективності інвестиційної діяльності залежать чи розвиток падіння вітчизняного виробництва, можливості структурної перебудови економіки, рішення соціальних і економічних проблем. Інвестиції є основа розвитку підприємництва, окремих галузей і економіки країни в цілому.

В той же час західні експерти вважають, що обсяг українського ринку і низька купівельна спроможність населення не є непереборною перешкодою для ефективного вкладення інвестицій. Тільки 23% експертів, що проживають в Україні вважають, що складна екологічна ситуація є серйозним стримуючим чинником для іноземних бізнесменів. В цілому, опитування показало, що поліпшення інвестиційно-підприємницького клімату в Україні західні експерти пов'язують з підвищенням надійності захисту приватної власності, обмеженням адміністративного втручання в економічні процеси з боку держави, сприятливою і стабільною податковою політикою. [42] Для того, щоб в Україну пішли великі інвестиції, треба не "заманювати" пільгами окремих інвесторів, а створювати загальні сприятливі умови для припливу інвестицій. Не можна сподіватися на значні надходження іноземних інвестицій без відновлення внутрішнього інвестування. Важливість припливу іноземних інвестицій - не тільки в збільшенні обсягів залучених капіталів. Інвестиції - це трансферт знань, технологій, досвіду управління. Разом з ними приходить корпоративна культура і новий сучасний менеджмент. Інвестиції ідуть безпосередньо в реальний сектор економіки, сприяють диверсифікації експорту, створенню додаткових робочих місць і, на відміну від іноземних кредитів, не збільшують заборгованість країни, тим самим зменшуючи відтік валюти за кордон. Потенційні переваги іноземних інвестицій для народного господарства України полягають в наступному: - прямі інвестиції створюють додаткові можливості для реструктуризації і модернізації виробничого апарату без нової заборгованості; -ПІІ означають додаткові кошти для інвестицій в середині країни і таким чином можуть сприяти економічному зростанню; - за допомогою іноземних інвестицій передаються сучасні технології, ноу-хау з менеджменту і маркетингу, створюються нові і зберігаються наявні робочі місця; - іноземний партнер включається в економічне життя в середині країни. На відміну від багатьох керівних діячів, зарубіжні інвестори зацікавлені в максимальній продуктивності і рентабельності виробництва; - іноземні інвестиції сприяють включенню до міжнародного поділу праці. Завдяки цьому вони впливають на підвищення конкурентоспроможності та служать для партнерів в Україні трампліном експорту на Захід; -ПІІ створюють чудові умови для розуміння внутрішніх зв’язків та закономірностей ринкової економіки. Забезпечивши досвід роботи на сучасному підприємстві, яке діє за принципом ринкової економіки, вони сприяють становленню трудової етики та зацікавленості в якості продукції. [26] Більшість підприємств України обирають сьогодні на ринку стратегію не розвитку, а виживання. Однак лише шляхом освоєння наукомістких технологій і підвищення якості товарів Україна може уникнути ролі сировинного додатку розвинутих країна світу. У той же час в інвестиціях відчувають потребу практично всі галузі: металургія - 7 мільярдів доларів; машинобудування - 5 мільярдів доларів; транспорт - 3, 7 мільярдів доларів; хімія і нафтохімія - 3, 3 мільярди доларів. [33] В Україні останнім часом дещо робиться для створення сприятливого інвестиційного клімату. Формується адекватний організаційний механізм притягнення іноземних інвестицій. Пріоритетними галузями для участі іноземних інвесторів, у тому числі шляхом створення спільних підприємств, є енергетика, транспорт, металургія, радіоелектроніка, машинобудування, легка промисловість, будівництво. Саме на ці та деякі інші галузі спрямована дія Закону України “Про промислово-фінансові групи в Україні”, яким зокрема передбачається створення транснаціональних промислово-фінансових груп (ТПФГ). Вони становлять собою більш складні, диверсифіковані, порівняно з СП, економічні форми типу консорціумів. Сюди можуть входити промислові, сільськогосподарські підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші зацікавлені в отриманні прибутку юридичні особи. [7] Ініціатори створення ТПФГ укладають Генеральну угоду про спільну діяльність з виробництва кінцевої продукції ТПФГ. При цьому і головне підприємство, і учасники ТПФГ зберігають статус юридичної особи і відповідну автономію у здійсненні виробничої, господарської і фінансової діяльності. Суттєва особливість ТПФГ полягає в тому, що вона не набуває статусу юридичної особи. Рішення про заснування і реєстрацію ТПФГ приймає Кабінет Міністрів України. Підставою для цього є укладення міждержавного договору, що підлягає ратифікації Верховною Радою України. Отже, діючи у правовому полі України іноземні інвестори можуть використати різноманітні форми своєї участі у міжнародному бізнесі. Це створення спільних з українськими учасниками підприємств на паритетній основі, частковий або повний викуп підприємства внаслідок приватизації, оренда землі і концесія на видобуток природних копалин, відкриття власних філій і представництв на території України, входження до складу транснаціональних промислово-фінансових груп тощо. В той же час і українські підприємства шукають свою нішу у міжнародному бізнесі за межами нашої країни. Так, АТ “Норд”, що виготовляє холодильники, газові плити, медичний інструмент, створило в Йорданії спільне підприємство разом з місцевою фірмою “Хосхемі”, повна потужність якого складає до 50 тис. холодильників на рік. Перспективний проект створення майданчика для запуску комерційних супутників на штучній стартовій платформі, збудованій у міжнародних водах Тихого океану, започаткували зацікавлені організації США, України, Росії і Норвегії. Але, незважаючи на створювані умови, загальна потреба економіки України в іноземних інвестиціях складає майже 40 млрд. доларів США. Притягнення іноземних інвестицій в українську економіку є важливим засобом усунення інвестиційного "голоду" в країні. Для того, щоб іноземні інвестори пішли на такі вкладення, необхідні серйозні зміни в інвестиційному кліматі. Потрібне прийняття ряду заходів, спрямованих на формування в країні як загальних умов розвитку цивілізованих ринкових відносин, так і специфічних, що відносяться безпосередньо до вирішення задачі притягнення іноземних інвестицій. У державній інвестиційній політиці необхідно: - впровадження економічного механізму страхування ризиків внутрішніх іноземних інвестицій; - збільшення обсягів капіталовкладень суб'єктів господарювання за рахунок прибутку і нової амортизаційної політики; - збільшення інвестиційних ресурсів, що формуються на фондовому ринку і за рахунок притягнення коштів населення; - створення відповідальних інститутів з питань інтеграції промислового і банківського капіталу, мобілізації засобів під ефективні інвестиційні проекти в пріоритетні галузі економіки; - всі кредити і цільову допомогу Україні необхідно зорієнтувати на реалізацію проектів за конкретними напрямками розвитку виробництва, включаючи інноваційну діяльність; не приймати цю допомогу під проекти, які не вписуються у визначені напрямки; - створення потужної економічної та політичної підтримки спільним підприємствам, які використовують наукомісткі технології країн-інвесторів, з правом викупу Україною цих підприємств через 10 років; - розробка механізму створення СП з країнами Близького Сходу, Азії і Латинської Америки на основі високих технологій, які є у розпорядженні України, фінансове забезпечення країн-учасниць, при цьому необхідно ввести обмеження, згідно якого нові технології передаються за кордон тільки після створення серійного виробництва в Україні; - забезпечення розширення мережі інноваційних фондів та страхових компаній; - сприяння розвитку сегменту фондового ринку, пов’язаного з довгостроковими цінними паперами: акціями, зобов’язаннями, інвестиційними паями, і їх ефективній торгівлі на вторинному ринку, для чого необхідно посилити захищеність цінних паперів шляхом більш жорсткого порядку їх емісії та обігу, широке впровадження публічної звітності; - створення банків довгострокового кредитування та введення механізму їх заохочення; - створення цільових інноваційних структур різного типу, наприклад, технополісів, технопарків, спеціальних економічних зон, в структурі фінансово-промислових груп; - удосконалення механізму розподілу коштів з Державного інноваційного фонду: видавати інноваційні позики, виходячи з реальності проекту, строку його окупності та важливості для максимально можливої кількості споживачів; фінансування проводити за одним глобальним напрямком інноваційної діяльності; - надання економічних і правових пільг підприємствам у сфері інноваційного бізнесу, наприклад, замінити частину податкових платежів переведенням відповідних сум до фондів інноваційного розвитку або дозволити підприємствам формувати такі фонди за рахунок собівартості. [32, 44, 42, 26] Реалізація запропонованих заходів по реформуванню механізму фінансування промислових підприємств означала би розвиток виробництва на основі науки і науково-технічного потенціалу країни, що дозволить економічно відродити Україну. Вибудовуючи міжнародний “поверх” своєї господарської системи, Україна повинна створювати певні економічні умови та законодавчу базу для залучення у різноманітних формах іноземних інвестицій та участі українських підприємців у міжнародному бізнесі.

    Висновки та пропозиції

Розгляд сучасних теоретичних та практичних положень функціонування прямих іноземних інвестицій в конкурентному міжнародному середовищі дає можливість зробити деякі висновки та подати пропозиції щодо подальшого розвитку ПІІ. Прямі іноземні інвестиції є однією з форм інвестування. Ці інвестиції, на відміну від портфельних, мають ряд специфічних ознак, основними з яких є: безпосередній і довгостроковий вплив на капіталовкладення в економіку країни; вони мають на меті одержання доходу на капітал, а також великої частки повного підприємницького прибутку; передбачають більш високу рентабельність, ніж портфельні; впливають на зайнятість, стан внутрішнього ринку; сприяють зміні місця країни-реципієнта відносно національної власності на користь іноземного інвестора; справляють істотний вплив на рівень конкуренції в країні. Основними формами прямих іноземних інвестицій є: підприємства зі 100% іноземного капіталу; часткове володіння компанією; придбання рухомого і нерухомого майна; концесії. Іноземні прямі інвестиції є досить відчутними до мотивуючих та демотивуючих факторів країни-реципієнта. Основними видами мотивації прямих іноземних інвестицій є: виробничо-економічна мотивація (придбання сировини, можливість запобігання циклічності тощо); маркетингова (зростання ефективності маркетингу, проникнення на конкретний географічний ринок тощо); інші (екологічні, персональні, престижні). Основними проблемами (демотиваторами), з якими стикаються іноземні інвестори, є: мінливість податкового законодавства; свавілля органів державної влади та корупція, організована злочинність, проблеми митно-тарифного регулювання; недисциплінованість постачальників і замовників; нерозвиненість ринкової інфраструктури (банки, біржі тощо). Заходами макроекономічного стимулювання іноземних інвестицій до країни-реципієнта є: податкове стимулювання, фінансово-кредитне стимулювання, стимулювання інфраструктурного забезпечення, конкретних інвестиційних проектів, протекціоністські заходи. Серед характеристик глобальної конкурентної стратегії можна відзначити: високу уніфікацію маркетингових програм; міжнародну стандартизованість більшості продуктів; функціонування виробничих потужностей як складової частини глобальних або регіональних мереж; значний рівень абсолютних витрат на дизайн і НДДКР при відносно низьких питомих витратах на одиницю продукції; невелику схильність до участі в стратегічних альянсах з іншими фірмами; використання передових досягнень науки і техніки при необов'язковій орієнтації на радикально нові технології. Методика здійснення прямих зарубіжних інвестицій являє собою складний процес, на кожному етапі якого від інвестора вимагається високий рівень інформованості про галузі, сфери та країни прикладання капіталу. Це допомагає не лише своєчасно вжити необхідних заходів для збереження капіталу, але і успішно розвиватися на міжнародних ринках. Процеси глобалізації економіки призвели до того, що на сучасному етапі переважна частина політичної карти світу пронизана жорсткою конкуренцією банків Японії, Західної Європи і Північної Америки. Банківські системи цих країн розповсюдилися на розгалужені мережі за кордоном, значна частина яких зосереджена в міжнародних валютно-фінансових центрах. Через ці банки відбувається інвестування в країни та регіони у різних формах. В даний час тенденція акумуляції іноземних інвестицій в економіку розвинутих країн зберігається. Так, 10 найбільших країн забезпечили приплив 2/3 обсягу міжнародного капіталу. Така ж ситуація характерна і для вивозу капіталу з країн даної групи. Так, США, Німеччина, Об'єднане Королівство, Японія і Франція забезпечують 2/3 усього вивозу інвестицій у світі. Досвід притягнення іноземних інвестицій у постсоціалістичних державах показує, що будь-яка участь іноземного інвестора не завжди може служити благом стосовно національних інтересів. Мета деяких іноземних інвесторів практично зводилася до того, щоб не допустити самостійного виходу на світовий ринок або ж переорієнтувати підприємство на випуск застарілої або неконкурентоспроможної на світовому ринку продукції. Інвестиційний клімат в Україні сьогодні не можна назвати достатньо сприятливим для прямого іноземного інвестування, хоча деякі кроки в напрямку поліпшення інвестиційного клімату все ж таки здійснено. Прямі іноземні інвестиції в Україну обмежені підприємницьким ризиком, який досягає 80%. В рейтингу інвестиційної привабливості країн світу Україна посідає 135 місце. 62, 9% прийнятих Україною інвестицій направлено на фінансування рухомого і нерухомого майна, 32% надійшло у вигляді грошових внесків – це менше 20% від необхідного рівня інвестування. Найбільші обсяги інвестицій внесені (у млн. дол. і в % до загального обсягу) нерезидентами з: США (589, 5 млн. , 18, 1%), Нідерландів (301, 0 млн. , 9, 3%), Росії (287, 7 млн. , 8, 9%), Великобританії (243, 4 млн. 7, 5%), Німеччини (229, 5 млн. , 7, 1%), Кіпру (196, 3 млн. , 6, 0%). [20] Західні експерти умови перебування в Україні оцінюють в основному доброзичливо, однак, по деяких позиціях досить критично: 81% експертів позитивно оцінили відношення до них місцевого населення, 70% - рівень культури в публічних місцях. Більше половини опитаних (53%) задоволені рівнем цін в Україні, а 40% - якістю товарів. У той же час негативно характеризується поводження чиновників (80% опитаних), рівень українського сервісу (75%), якість засобів масової інформації (71%), зовнішній вигляд вулиць, стан комунального господарства (64%), система транспортного забезпечення і зв'язку (63%). Пріоритетними галузями для участі іноземних інвесторів, у тому числі шляхом створення спільних підприємств в Україні, є енергетика, транспорт, металургія, радіоелектроніка, машинобудування, легка промисловість, будівництво. З огляду на проведений аналіз світового досвіду залучення прямих іноземних інвестицій та інвестиційного клімату в Україні, можемо подати наступні основні заходи щодо його поліпшення: - страхування ризиків внутрішніх іноземних інвестицій;

    - збільшення обсягів капіталовкладень за рахунок прибутку;
    - збільшення ресурсів, що формуються на фондовому ринку;

- створення відповідальних інститутів з питань інтеграції промислового і банківського капіталу; - створення потужної економічної та політичної підтримки спільним підприємствам; - розробка механізму створення СП на основі високих технологій; - розширення мережі інноваційних фондів та страхових компаній; - сприяння розвитку сегменту фондового ринку, пов’язаного з довгостроковими цінними паперами; - створення банків довгострокового кредитування;

- створення цільових інноваційних структур різного типу (технополісів, технопарків, спеціальних економічних зон); - надання економічних і правових пільг підприємствам у сфері інноваційного бізнесу та інші. Вибудовуючи міжнародний “поверх” своєї господарської системи, Україна повинна створювати певні економічні умови та законодавчу базу для залучення у різноманітних формах іноземних інвестицій та участі українських підприємців у міжнародному бізнесі.

    Список використаної літератури:
    Конституція України. - К. , 1996;

Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19. 03. 1996 р. № 93/96-ВР; Про власність: Закон України від 26. 03. 91 р. №697-12 із змінами та доповненнями; Про підприємництво: Закон України від 26. 02. 91 №785-12;

Про підприємства в Україні: Закон України від 27. 03. 91 р. №888-12; Про господарські товариства: Закон України від 19. 09. 91 р. №1577-12; Про промислово-фінансові групи: Закон України від 21. 11. 1995 р. ; Про банкрутство: Закон України від 14. 05. 1992 р. №2344-12;

Про цінні папери і фондову біржу: Закон України від 18. 06. 1991 р. №1202-12; Про банки і банківську діяльність: Закон України від 1. 02. 1996 р. №25/96-ВР; Про систему оподаткування: Закон України від 19. 04. 97 р. №221/97-ВР; Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 24. 12. 93 р. №3813 зі змінами та доповненнями; Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22. 05. 1997 р. №283/97-ВР; Про податок на додану вартість: Закон України від 3. 04. 1997 р. №168/97-ВР; Про порядок здійснення іноземними суб”єктами господарської діяльності операцій з продукцією українського походження на території України без вивезення її з митної території України: Постанова КМУ від 30. 07. 1996 р. №853; Про затвердження Положення про порядок залучення експертів до оцінки майна, що перебуває у загальнодержавній власності, під час створення підприємств з іноземними інвестиціями: Постанова КМУ від 20. 07. 96 р. №813; Про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій: Постанова КМУ від 7. 08. 96 р. №928; Про створення Державного інноваційного фонду: Постанова КМУ від 18. 02. 1992 р. №77; Вікно в Україну. Експрес-інформ 1997-1998 рр. -К. , 1999;

Дані державного комітету статистики. Розділ “Інвестиції” 1996-1999 рр. ; Барановський О. І. Інвестиційна безпека// Фінанси України. - 1998. - №9; Белошапка В. А. Стратегическое управление: принципы и международная практика// К. :КГЭУ , 1999 Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. - К. : Итем ЛТД, 1995;

Гаврилюк О. Пріоритетні галузі та види виробництва для іноземного інвестування в Україні// Фінанси України. - 1997. - №7, с. 56-61; Гордань В. І. Інвестиційні ресурси та відтворення в Україні: поточні проблеми/ Зб. наук. пр. Регіональна політика розвитку підприємництва в Україні і проблеми інвестицій. - К. : Манускрипт, 1995; Губський Б. В. Проблеми міжнародного інвестування в Україні. //Економіка України. - 1998 - №1, с. 22-28; Губський Б. В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. - К. : Наукова думка, 1998 Дэниелс Джон Д. , Радеба Ли Х. , Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции. Пер. с анг. – М. : Дело Лтд. , 1994 Демиденко Л. М. Окремі питання податкового стимулювання в Україні //Фінанси України. – 1998. - №9, с. 127-130; Довгань Л. П. Податки в інвестиційній діяльності акціонерних товариств// Фінанси України. - 1999. - №1, с. 126-129; Дьяконова і. І. Теоретичні та економічні основи інвестиційної діяльності. - Суми: Слобожанщина, 1998; Збаразька Л. О. Удосконалення економічного стимулювання механізму активізації інвестиційних процесів // Фінанси України. – 1997. - №11, с. 92-98; Инвестиции в Украине (МВФ)/ Под ред С. И. Вакарина. – К. : “Конкорд”, 1996 Иностранные ивестиции в стратегиях структурных реформ и экономического роста. //Посредник. – 1997. –29 мая, с. 3; Киреев А. А. Международня экономика. В 2-х ч. - М. : Международные отношения, 1997 Колосов О. Іноземні інвестиції в економіку України: користь чи небезпека? //Економіка України. – 1997. - №8, с. 6-12; Кузьмин В. Денежно-кредитное регулирование инвестиционной сферы//Бизнес-информ. - 1999. - №1-2, с. 65-67; Лазебник Л. Л. Інвестиційний клімат та економічна мотивація іноземного інвестування в Україні // Фінанси України. - №4. – 1997, с. 82-88; Ли Се Ун – Международный бизнес: стратегия и управление: М. : перевод с анг. Наука , 1996 Лук‘яненко Д. Г. , Мозговий О. М. , Губський Б. В. – Основи міжнародного інвестування : К. – КНЕУ 1999 Максименко Є. Зарубіжний досвід стимулювання надходження іноземних інвестицій до країни-реціпієнта. /Фінанси України. – 1997. - №7, с. 47-55; Маслюк В. Проблемы инвестиционной политики в Украине. // Бизнесинформ. – 1998, с. 3-7; . Мадиарова Д. М. Стратегия формирования внешеэкономической деятельности. -Алматы: Экономика, 1999. Мельник О. О. Інвестиційний клімат в Україні. //Фінанси України. - 1998. - №8, с. 61-65; Михеев Ю. Стратегическое управление инвестированием// Банковские технологии №4, 1998 Недашківський М. Сутність та основні поняття інвестиційного процесу// Банківська справа. - 1998. - №6, с. 55-58; Омельянович Л. А. , Філіпенко Т. В. , Гладкова О. В. Сучасні проблеми і перспективи інвестиційної діяльності в Україні // Фінанси України. – 1997. - №6, с. 73-78; Пахомов Ю. М. Національні економіки в глобальному середовищі. - К. , 1997; Пересада А. А. Інвестиційний процес в Україні. – К. : Либра, 1998; Пересада А. А. Основы инвестиционной деятельности. - К. : Либра, 1996; Поновкін В. А. Регіонально-цілісний підхід в економіці. - К. : Наукова думка, 1993; Розенберг Д. М. Инвестиции: Терминологический словарь/ пер. с англ. - М. : Инфра-М, 1997; Уринсон Я. Перспективы инвестиционной активности//Экономист. -1997. -№2, с. 24-27; Циганов С. А. Інвестиційний процес і комерційні банки // Фінанси України. – 1998. - №12, с. 39-45; Чепінога В. Г. Приватизація як фактор інвестиційної діяльності в Україні /В зб. Інвестиції і підприємництво в Україні. – К. : Манускрипт, 1996; Чумакова И. Финансовое планирование инвестиций в условиях бюджетного дефицита. //Бизнесинформ. – 1998. - №16, с. 8-13. Конституція України. - К. , 1996; Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19. 03. 1996 р. № 93/96-ВР; Про власність: Закон України від 26. 03. 91 р. №697-12 із змінами та доповненнями;

    Додаток 1
    The review of the literature

International investment processes make a main part of economic stabilization in world economy. Therefore knowledge of basic postulates of the theory international investment processes is necessary for each expert in economy. The problems of international investment activity in particular are staticized today in conditions of globalization of economic arrive. Just development and system transformation of modern investment processes form global competitive environment. Therefore it is extremely important to investigate conditions of formation, moving and use of global investment resources. It is possible to divide foreign literature, in which the investment processes are considered, on some groups. So, some sources are devoted to problems of globalization of economic processes and in this context consider problems of implementation of the direct foreign investments, making an emphasis on empirical research of these processes. As an outcome, because of revealed tendencies and examples of development of separate countries the recommendations, script on implementation of the direct investments in the different forms are given, the modes of an investment in different countries are considered, are formed ratings of countries on a criterion of favourability of an investment climate, attractiveness of branches of economy. The large attention is given to a role of TNC - as widespread form of implementation of the direct investments in large scales. Modern diversificate international investment activity is the powerful factor of economic arrives. The special place of the international investments in a world economic system is based on many factors, most significant from which is: Mobility of all factors and, first of all, capital;

The large-scale and dynamic development of internationalization processes, which fundamentals is made by heavily investment activity; Dominance in an international division of labor of industrial and scientific and technical cooperation, which efficiency depends on; TNC;

The formation and development of international integration group, within the framework of which free motion of the goods, services, labor provides also free motion of the capitals. Depending on a degree of maturity of national economy, level it integration in global economy the motivation and policy concerning the investments abroad and of foreign investments is formed. All growing internationalization of global development by a radical image changes volumes both character of motion of the factors and outcomes of production, makes global a core of economic activity. Just investment globalization influences on steps of all countries and regions of the world, forms qualitatively new environment of economic development. The authors carry out the analysis on substantial literary and facts, with allowance for of positive and negative influences of globalization on economic of realities of operation national economies of developed countries, developing countries, and countries, which are in a condition of market transformation. To such sources it is possible to relate:

International business: external environment and business operation Daniels John D. , Radeba Lee H. The Lexus and the Olive Tree : Understanding Globalization

    by Thomas L. Friedman

A Future Perfect : The Challenge and Hidden Promise of Globalization by John Micklethwait, Adrian Wooldridge

The next group of sources is devoted to theoretical aspects of investment. But the investments on a criterion of the control of the investor behind object of an investment are divided on direct and portfolio, in these works both kinds of the investments are considered, the in-depth characteristic of the forms, methods of their implementation and regulation is given. Some theoretical problems have debatable character. In particular it concerns priorities of development of economy and paths of activation of investment process. Knowledge of basic postulates of the theory international investment processes is necessary for each expert in economy. In this connection the given books were developed for the readers, which have theoretical knowledge of economy. The specificity of the books is the specific form of a presenting the material - as the schemes, tables, and schedules with the comments. The books grant definition of basic concepts, gives their classification, structure. In the books, forms, kinds, tendencies of development of international investment processes, motivation of the direct partners, elements of an investment climate and demotivators of investment activity in international economy are considered as all composites international investments. The books are convenient for learning the theory of the international investments To this group belong:

Dictionary of Finance and Investment Terms (Barron's Financial Guides) by John Downes (Preface), et al

Home Buying for Dummies (For Dummies) by Eric Tyson, Ray Brown The Master Swing Trader: Tools and Techniques to Profit from Outstanding Short-Term Trading Opportunities by Alan S. Farley Stock Options: Getting Your Share of the Action: Negotiating Shares and Terms in Incentive and Nonqualified Plans by Tom Taulli, Bruce Brumberg The Warren Buffett Way : Investment Strategies of the World's Greatest Investor by Robert G. , Jr Hagstrom, Peter S. Lynch (Preface)

Wall Street Words : An Essential A to Z Guide for Today's Investor by David Logan Scott Stocks for the Long Run by Jeremy J. Siegel, Peter L. Bernstein

The following group is issuings devoted to practical implementation of the investments. In such works are investigated as theoretical problems of engaging of the capital for an investment and practical gears of development of production of the enterprises and companies by an investment. From the practical party there is generalized global and domestic experience of investment policy of firms and companies rather: — Reforming the relations of the property and creation of economic companies; — Partnership relations with banks and financial-credit institutions; — Extension conventional and introduction of new financial tools of an investment of production; Portfolio of an investment and management of investment portfolios, behavior of the investor in the share market; The strategies of implementation of the investments;

    Pro and contra of the different forms of the investments;
    Methods of an evaluation of investment climate;

Development of the strategy of implementation of the investments.

The substantiation of expediency investment, definition financial, budget and economic efficiency of investment costs calculation of life cycle of the investments and budgeting of the capital. These techniques should be applied to alternative calculations at a decision making and can be useful at the substantiation business - plan of the investment projects. The large attention is allocated to a stage of capitalization of the investments, that is features of pricing and designing in an investment sphere, conclusion of the agreements between the participants of investment process, processing of the estimates of financing of the projects, acceptance of objects in operation and calculations for executed activities. The exit of firms on the external markets is connected to preliminary formation of a lot of systems of acceptance of the administrative solutions. External environment is specific environment, which actuates a lot of the factors, on which the firm has minor influence. For this reason their detail study, constant monitoring and development of specific operations on existence in a certain economic climate is necessary. The given works are the theoretical allowance for study of economic environment and development of the detailed strategies of an exit on the external markets. The investment process is not finished by introduction of object in an operation, and proceeds while in service through an investment, renovation and technical requirement, developments of production and gain of new seller's markets. In the books the most significant characteristics of processes of an investment in a national economic system are illuminated, the research of paths and forms of investment interaction at international and global levels is carried out. As interconnected also are structural nationalities, international and global financial and investment markets are considered. Scientific and practical interest has generalization rather: an investment climate, systems of an evaluation and monitoring; exchange share both structures, operations; macro and micromodels of optimization of investment processes. Rich Dad's Guide to Investing : What the Rich Invest in That the Poor and the Middle Class Do Not by Robert T. Kiyosaki, Sharon L. Lechter See picture Make Your Own Living Trust (Make Your Own Living Trust, 4th Ed) by Denis Clifford, Mary Randolph

Rites of Passage at $100, 000 to $1 Million+: Your Insider's Lifetime Guide to Executive Job-Changing and Faster Career Progress in the 21st Century by John Lucht

How to Make Money in Stocks : A Winning System in Good Times or Bad by William J. O'Neil (Preface)

Winning the Loser's Game: Timeless Strategies for Successful Investing by Charles D. Ellis

Smart Couples Finish Rich : 9 Steps to Creating a Rich Future for You and Your Partner by David Bach The Millionaire Next Door : The Surprising Secrets of America's Wealthy by Thomas J. Phd Stanley, William D. , Phd Danko

Buy and Hold : 7 Steps to a Real Estate Fortune by David Schumacher The Intelligent Investor : A Book of Practical Counsel by Benjamin Graham, Warren E. Buffett (Preface) The Unofficial Guide to Real Estate Investing by Spencer Strauss, Martin J. Stone

Concerning Ukraine, in the foreign literature there are articles devoted to the review and the analysis of the macroeconomic tendencies, structure of the investments, investment climate of country, legal and institutional framework for foreign investment in Ukraine. Such publications serve an information source for the investors wishing to invest in economy of Ukraine. And the articles of the independent experts or international organizations present a broad spectrum of economic parameters of development of a national economy, describe legislative base regulating investment processes, grant the recommendations concerning improving an investment climate. Тhe particular recommendations of rather selective regulation of the foreign investments, optimization of their volumes and structure, localization of a favorable investment climate is given. It is proved, that only through an effective utilization of own and international investment resources it is possible to create conditions for withdrawal from crisis and to put in pawn fundamentals for reaching international competitiveness of economy of Ukraine. An example can be the publication OECD that is accessible to each by means of arrangement it on the site of organization in Internet. Precisely also, it is possible to meet articles of similar character concerning other countries. In majority of countries with transforming economies the effectively used foreign investments become the key factor of development of these countries, and of the investment abroad assists their organic integration in global economy. It is clear, that the international investment takes an outstanding place and in a structure of priorities of economy of Ukraine. The domestic science officers try to justify national investment priorities, to find the operational gears of engaging and effective utilization of the foreign of investments. However scales and level of scientific processing of investment problems of economic development of Ukraine remain insufficient. In practice it has resulted in absence of significant methodological influence on an investment situation. As a whole analysis of development of researches of modern investment processes testifies to necessity and capability of certain transformation of elements of their theoretical base concerning procedures of practice on the basis of a system approach and modeling.

    Додаток 2
    The summary

On degree work on the subject of “ Motives and strategies of direct investments in competitive environment ”

The given theme is extremely actual, that is stipulated by recess of processes internationalizing of economies in different regions of the world, fast development of modern international business, increase of a role of the markets of the capitals in a world turn-over of resources. At research of a theme of the given activity the author had by the purpose not only to show process of development of the international investment markets, but also to illuminate modern problems, paths of their solution and further perspectives of development of the investment markets at an international and global level. In research the following problems are decided: the theoretical premises of motivation of processes of a direct investment, theoretical models of the strategies of a direct investment, stages of implementation of the direct investments are shown; their essence and value at the present stage is uncovered; the main models of assistance to engaging of the direct investments are adduced; the practical aspects of operation of the subjects of processes of a direct investment are shown; the main world parameters of development of the market of the direct investments and perspectives of development of such markets in global conditions of economy are adduced. The conclusions and proposals of the author base on outcomes of the analysis of historical premises and modern lines of operation of the international investment markets. The first section of degree work is devoted to definition of the theoretical bases of operation of the subjects of a direct investment. The concepts of competitive environment, motives and strategies are adduced, their contents, main conditions of their application are uncovered. The advantages of the direct investments are determined, their systematization is shown, and their value in modern international business is underlined. The application of the forms of assistance to engaging of the direct investments in a national economy is justified. In the second section the modern lines and problems in implementation of the direct investments are analyzed. Under influence of historical premises and changes of international economy the rather reasonable models of acceptance of the investment solutions at the present stage were generated. To milestones concern: definition of the purpose and problems of an investment, realization of marketing researches and drawing up business - plan, study of an investment climate, development of the strategies of the foreign investments, realization (control, further operations). The direct investment implements in the forms of joint venture or enterprise with100 % the foreign investments. In work there is shown classification of the forms of an investment and their main characteristics. According to the requirements of modern international economy there are new financial and technical tools, which assist protection of the investors against risk. Diverse there is tools of the analysis and marketing researches tools of the strategies. It conducts to stabilization in the investment market, as the capability of origin of unforeseen business-processes is eliminated. The third section of research is devoted to determination of basic modern lines of the international markets of the direct investments. Per the last years the market of the direct foreign investments feels constant increase. The change of a structure of flows is observed only The outcomes of research can be used by a broad auditories of the experts from international economy, financial management, and foreign trade activities.

Страницы: 1, 2, 3, 4